Слухати

Генпрокуратура останнім часом нагадує палату №6, – депутат

30 березня 2016 - 08:22 303
Facebook Twitter Google+
Говоримо про наслідки відставки Генерального прокурора Віктора Шокіна, створення дієздатної парламентської коаліції та переформатування уряду й можливість призначення нового прем’єр-міністра

Дмитро Тузов: Чи я не помилюсь, якщо скажу, що особливої ейфорії після відставки Шокіна немає?

basarab_myhaylo.jpg

Михайло Басараб  // «Громадське радіо»
Михайло Басараб
«Громадське радіо»

Павло Різаненко: Дуже приємно, що це голосування відбулось, Верховна Рада схвалила його відставку, тепер справа за підписом президента.

За останній тиждень Генпрокуратура перетворилась на представництво психіатричної палати № 6.

rizanenko_pavlo.jpg

Павло Різаненко // «Громадське радіо»
Павло Різаненко
«Громадське радіо»

Чийсь прес-секретар у Генпрокуратурі розповідав про те, що у Верховній раді не знайдеться 226 голосів за відставку Шокіна попри те, що президент попросив піти його у відставку і він написав заяву за власним бажанням.

Потім «порадував» усіх пан Столярчук, який заявив про те, що він готовий допитати посла США в Україні.

Плюс звільнення Сакварелідзе, який займався справою «діамантових» прокурорів і Корнійця, який був водієм Шокіна.

Все це нагадує театр абсурду. Це агонія Шокіна і його команди.

Андрій Сайчук: Якщо Сакварелідзе займе вакантне місце генпрокурора, у нас почнуться реформи?

Михайло Басараб: Я маю певний скепсис з того приводу, що відставка Шокіна принесе автоматичне полегшення в Генпрокуратурі.

Генпрокуратура — один з основних інструментів боротьби з корупцією, який знаходиться в руках президента. Відповідно до конституційних повноважень саме він буде пропонувати Парламенту наступника пана Шокіна.

З огляду на те, як повелися з Сакварелідзе в останній день перебування Шокіна на своїй посаді, я маю сумнів щодо того, що він буде його наступником.

Те, що відбувається в Генпрокуратурі не відбувається без відома президента, він основна спрямовуюча в роботі цього відомства.

Дмитро Тузов: Чи може ситуація бути штучно законсервованою, коли виконувач обов’язків Юрій Севрук довгий термін перебуватиме на посаді виконувача обов’язків генпрокурора?

Павло Різаненко: Хочу зазначити певні позитивні речі, бо важливо також не переоцінювати роль Генпрокуратури.

Раніше у Генеральної прокуратури була повна монополія, сьогодні ж створено НАБУ і їм передані певні повноваження по слідству в справах високопосадовців. Також було створено антикорупційну прокуратуру, що здійснює нагляд за НАБУ.

Тепер Генпрокуратура позбавлена функції загального нагляду, а зараз ми утворюємо Державне бюро розслідувань.

Роль прокуратури знизилась і буде надалі знижуватись.

Президенту були послані чіткі сигнали нашими західними партнерами про звільнення Шокіна і призначення незалежного генпрокурора. Проблема з усіма минулими генпрокурорами полягала не тільки в корупції, а й в тому, що вони не були незалежними, вони виконували чиюсь волю.

Проте ситуація не буває чорно-білою, вона складна. Зокрема сьогодні було скорочено 5 тис. прокурорів. Тим, хто залишився не підвищили внаслідок цього зарплату, але ж чесний прокурор з зарплатою 5-6 тис. гривень — це неможливо.

Михайло Басараб: Зараз створюється КДК. Якщо Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію при прокуратурі організують за старим принципом, то буде неважливо, хто стане новим генпрокурором, адже всі інші прокурори можуть залишитися на своїх місцях.

Насправді Генпрокуратура і все, що стосується широкомасштабної корупційної реформи — сфера компетенції президента.

Далі у програмі пропонуємо послухати пряме включення з політологом Олексієм Гаранем, який розповідає про можливість призначення нового прем’єр-міністра.

Дмитро Тузов: Коли можна очікувати створення коаліції і наскільки стійкою вона може бути?

Павло Різаненко: Перша пропозиція полягала в тому, щоб створити технічний уряд, тому було запропоновано кандидатуру Яресько. Її підтримали «БПП» і «Народний фронт», було потрібно 226 голосів, не вистачило ще однієї фракція.

Далі перейшли до розгляду політичного уряду. Вчора Юлія Тимошенко заявила, що готова утворити коаліцію і підтримати Гройсмана. Сьогодні в неї з’явилась вимога прийняти 18 чи 20 законопроектів до утворення коаліції. Частина цих законопроектів суперечить тим зобов’язанням, які Україна взяла перед МВФ.

Насправді, сьогодні коаліція нараховує понад 230 депутатів — члени «БПП», «Народного фронту» і позафракційні. Тому питання полягає не в кількості підписів під коаліцією, а в тому, щоб фракції мали сумарно 226 голосів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.