Слухати

Георгіївська стрічка: як шанована бойова нагорода стала символом російської агресії?

13 червня 2017 - 10:48 156
Facebook Twitter Google+
Як протягом років змінювалося значення цієї символіки?

rukkas.jpg

Андрій Руккас // Фото: Громадське радіо
Андрій Руккас
Фото: Громадське радіо

order_of_st._george_1st_class_with_star_and_sash_rf.jpg

Орден Святого Георгія I ступеня //
Орден Святого Георгія I ступеня

У студії Громадського Радіо — історик Андрій Руккас.

Василь Шандро: Коли виникла георгіївська стрічка?

Андрій Руккас: Георгіївська стрічка — це стрічка ордену Святого Георгія, найшанованішої бойової нагороди Російської імперії. Виникла вона, коли виник сам орден, тобто наприкінці 60-х років XVIII століття. В указі Катерини було написано, що орденська стрічка, яка носилася через плече, — це ознака людини, нагородженої орденом першого ступеня. Це було три чорні, дві жовті, а згодом жовтогарячі смуги.

Був цілий комплект: орденська стрічка, на кінцях якої висів великий знак ордену, зроблений з білої емалі, хрест з білої емалі, на грудях висіла зірка ордену. Це комплект на перший ступінь. На другий — те ж саме, але без стрічки, сам орденський хрест висів на шиї. На третій ступінь — меншого розміру хрест на шиї. На четвертий ступінь — на п’ятикутній колодці висів маленький емалевий хрестик.

Василь Шандро: Кольори були запозичені? Чи це була ідея винятково царської Росії?

Андрій Руккас: Є поширена думка, що ці кольори взяті з імператорського гербу. На золотому тлі — чорний орел. Потім ці кольори перекочували в державний прапор Російської імперії.

Потім з’явилося легендарне пояснення кольорів: чорний — дим, жовтий, жовтогарячий — полум’я, в сумі ці кольори показують битву.

Тетяна Трощинська: Як вона в Росії перетворилася на символ боротьби з нацизмом?

Андрій Руккас: Вона перетворилася на символ боротьби з нацизмом вже в Радянському Союзі.

Тетяна Трощинська: А нині в Росії?

Андрій Руккас: Тоді ми будемо згадувати 2005 рік, акцію «Георгиевская лента». Символи, які мали за собою 250 років історії, були спаплюжені дешевими пропагандистськими трюками. Це була своєрідна піар-відповідь Росії на події 2004 року. В Україні тоді з’явилися помаранчеві стрічки як ознака революційної приналежності і підтримки Майдану. Людина, яка чіпляє георгіївську стрічку, демонструє свою прихильність російському світу, свої антимайданні, антиукраїнські погляди.

Василь Шандро: Що відбувалося після Жовтневого перевороту?

Андрій Руккас: В радянській нагородній системі до 42-го року вони не використовувалися. У жовтні 1941 року було запроваджено почесне найменування «гвардійський», «гвардійська». У 1942 році для гвардійських частин, які найбільше себе проявили на полях бойових дій, була запроваджена спеціальна відзнака — «Знак гвардії». Для військово-морського флоту була створена особлива відзнака — так звана «Морська гвардія». На прямокутній колодці була гвардійська стрічка, яка була ідентичною георгіївській стрічці. У 1943 році Сталін ухвалив статут ордену Слави в трьох ступенях. Статут був фактично списаний з положення про Георгіївський хрест.

Тетяна Трощинська: Стрічки на бойових нагородах часів Другої світової не є забороненою символікою?

Андрій Руккас: Так, якщо вони не призначені для пропаганди. В музейній, освітній практиці вони не є забороненими. Нагороди, які зберігаються і сім’ях, не є забороненими. Учасники Другої світової можуть виходити на заходи, вільно вдягати нагороди. Якщо ж ви вдягаєте нагороду діда-прадіда, ви присвоюєте чужу нагороду, це можна розцінювати як порушення статті Кодексу про адміністративні правопорушення.

Тетяна Трощинська: В обґрунтуванні до підписання цього закону президент сказав, що це не символіка Другої світової, а символ агресії проти України 2014 — 2017 років. Чи ви згодні з цією тезою?

Андрій Руккас: Я згоден з цією тезою. На сьогоднішній день таке поєднання кольорів є символом російської агресії проти України.

Читайте також: Порошенко підписав закон про заборону георгіївської стрічки

Василь Шандро: Армія генерала Власова в період Другої світової війни якось використовувала цю символіку?

Андрій Руккас: Не стільки армія Власова, скільки різноманітні російські формування, які воювали на боці німців. Там використовувалася ця стрічка. Там були свої нові нагороди, також стрічка використовувалася в контексті царської нагороди.

Василь Шандро: Навіть в час Другої світової війни чорно-помаранчеві кольори мали різне значення?

Андрій Руккас: Для радянських вояків 43-го року це кольори ордену Слави. Це найпочесніша бойова нагорода для рядового, сержантського, старшинського складу, в авіації — для молодших лейтенантів. Якщо людина нагороджена орденом Слави, вона справді здійснила бойовий подвиг. Людина, нагороджена орденом Слави, вже є героєм.

Василь Шандро: Що може відбуватися далі в контексті заборон?

Андрій Руккас: Для нашої поліції, правоохоронних органів буде тепер реальна законна підстава затримувати людей, які будуть з’являтися в публічних місцях з георгіївською стрічкою. Я думаю, що люди, які намагатимуться обійти цю заборону, зможуть це зробити. Буде, наприклад, поєднання чорних і помаранчевих кольорів не у вигляді певної кількості смуг, а у вигляді іншого графічного малюнка.

Повну версію розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.