Слухати

«Громадська хвиля» за 14 березня. Частина перша

15 березня 2016 - 07:30
FacebookTwitterGoogle+
Як в Україні дбають про тих, хто перебуває на примусовому лікуванні? Що таке медіаграмотність і як вона проявляється в українських реаліях?

Правозахисники Олена Темченко та Сергій Буров розповіли про проблеми вітчизняних закладів примусового лікування. З 2012 року було здійснено 55 візитів до таких установ. За словами монітора Національного превентивного механізму Сергія Бурова, практично усі заклади націлені на утримання і забезпечення життєдіяльності хворих, проте вони не здійснюють їх реабілітацію та повернення в соціум, і випадки, коли про вихід таких людей у світ дбає персонал, поодинокі. Окремо правозахисник зазначив, що відсутній механізм особистого звернення недієздатних осіб до суду для перегляду їх статусу. «Коли ти розмовляєш з людиною, бачиш, що вона набагато дієздатніша за деяких людей з мого оточення», — каже Сергій Буров.

Представниця департаменту з реалізації Національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини Олена Темченко, нещодавно мала змогу ознайомитися із засадами роботи закладів примусового лікування у Литві. Пані Темченко зауважила, що Литва також належала до Радянського Союзу, проте змогла досягти гарних результатів. На переконання гості, попри застосування тих самих заходів медичного характеру, різниця величезна, адже у Литві навчилися використовувати закони на користь пацієнта, а не системи.

Восени кілька українських психіатричних лікарень відвідали європейські експерти у сфері судової психіатрії. 18 березня буде звіт за результатами їх візиту.

Менеджерка медіаосвітніх програм Академії Української Преси Оксана Волошенюк розповіла про досягнення своєї організації у формуванні критичного споживача інформації. За словами гості, ситуація із медіаграмотністю, порівняно із 2009 роком, значно покращилась: медіаосвіта запроваджена у майже 500 школах, до процесу приєдналися бібліотеки та громадські активісти. Оксана Волошенюк переконана, що Україна досягла у цій галузі більше, ніж інші країни СНД, проте згортати проект рано. Медіаекспертка наводить позитивний приклад Швеції: там медійники намагаються достукатися до наступного покоління, навчити їх, як користуватися медіа, в той час як глобальною світовою тенденцією є «сканування», а не аналіз інформації.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.