Слухати

«Громадська хвиля» за 4 вересня. Перша година

05 вересня 2015 - 08:10 60
Facebook Twitter Google+
Говоримо про прем’єру фільму «Тіні забутих предків», яка відбулась 50 років тому і стихійно перетворилась на перший антирадянський протест і тлумачимо нові тарифи на електроенергію

Гостя — Лариса Брюховецька, головна редакторка часопису «КіноТеатр».

Вона прийшла до студії просто з ювілейного перегляду кінофільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна», де, серед інших,був і Президент Петро Порошенко. 50 років тому на прем’єрі стрічки у цьому ж кінотеатрі відбулись виступи І. Дзюби, В. Стуса і В. Чорновола проти арештів українських інтелігентів. Стихійний мітинг завершився ще більшими репресіями проти митців, а фільм надовго заборонили. Фільм, однак, було визнано у світі одним з шедеврів сучасного кінематографа і вершиною українського поетичного кіно. В одній тільки Франції у 1965 році він 6 місяців демонструвався у різних кінотеатрах. Це — вершинний фільм українського кінематографа, ми зараз можемо смакувати кожну деталь у кадрі. Окрім того, це — енциклопедія гуцульської культури у всіх її проявах. Шкода, що фільм тривалий час був заборонений для показу в Україні, а Параджанов поплатився 15-ма роками ув’язнення. Через те, навіть в українській енциклопедії немає про нього статті. Цю ситуацію треба виправляти хоча б тепер.

Коментар І.М. Дзюби телефоном: «Підступність влади була в тому, що вона діяла таємно, суспільство не знало, що українських інтелігентів арештовують. Я вирішив сказати про це в кінотеатрі, бо іншої аудиторії не було. Про мій намір знали тільки Михайлина Коцюбинська і Юрій Бадзьо. Я розраховував на більшу підтримку аудиторії і більший розголос, але люди були ще дуже залякані органами безпеки, і цього не сталося. Це був перший антирадянський протест в СРСР. Однак, попри подальші репресії, я ніколи не шкодував про цей крок».

Коментар М. Миколайчук телефоном: «Параджанов не знав, що готуються виступи. Це я так думаю, але стверджувати напевно не можу. А ми з Іваном вже вийшли з кінотеатру на вулицю, коли скоївся шум в залі. Може тому нас і не заарештували. Але Іван був би солідарним з виступаючими, бо такий тиск витримувати вже було несила. Зрештою, фільм — це його зоряна робота. Хоча вмовив Параджанова взяти Івана на зйомки Юрій Іллєнко, це сталося в останню хвилину перед виїздом. На роль вже був затверджений Геннадій Юхтін, актор з Москви».

Гостя — Світлана Голикова, член стратегічної ради Київського Інституту енергетичних досліджень.

Вона тлумачить нові тарифи, за якими населення сплачуватиме за електроенергію з початку вересня. Найвищі тарифи встановили для тих, хто споживає найменше електроенергії. Отже, населення буде платити більше, аніж великі підприємства. Це можна пояснити на прикладі утворення ціни на роздрібний товар і на гуртову торгівлю. До кожного окремого споживача навіть «доставити» електроенергію важче, аніж до промислового гіганта.

Окрім того, в країні зношені самі електромережі, їхня експлуатація дорога, бо потребує постійного ремонту. Ще з радянських часів борги населення за електроенергію перекладали на підприємства, але зараз треба платежі вирівнювати. Тому, населення має розуміти, що поступове підвищення ціни на електроенергію (раз на рік!) збалансує надходження в бюджет.

Інше питання, що уряд не надає значення роз’ясненню цієї політики, її переваг і перспектив для споживачів. Населення треба навчити економити і електроенергію, і свої кошти. Найперше, — вимикати з розеток всі прилади, які в даний момент не використовуються, бо вони однаково «їдять» електроенергію. Питання здешевлення електроенергії мають частково вирішити енергозберігаючі прилади, а також вміле використання переваг нічного тарифу у побуті.

Велике майбутнє, на думку експерта, — за атомними електростанціями.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.