Слухати

Громадське радіо не піде на пропозицію Роскомнадзору зняти з сайту матеріал

13 серпня 2016 - 07:40
Facebook Twitter Google+
З головним редактором Громадського радіо Кирилом Лукеренком і експертом Інституту медіаправа Максимом Дворовим обговорюємо вимоги Роскомнадзору і перспективи блокування сайтів в Україні
Громадське радіо не піде на пропозицію Роскомнадзору зняти з сайту матеріал / Програми на Громадському радіо

Андрій Куликов: У Росії Роскомнадзор заблокував сайт Громадського радіо через заклики до екстремізму, про що редакція отримала оповіщення. Якою є реакція редакції?

Кирило Лукеренко: Давайте я розповім, що відбулося. Зранку 12 серпня Громадське радіо отримало на свою електронну адресу повідомлення від Роскомнадзору, російської федеральної служби нагляду у сфері зв’язку, технологій та масових комунікацій, про те, що на території РФ доступ до нашого сайту буде обмежено.

kyrylo_lukerenko_i_maksym_dvorovyy.jpg

Кирило Лукеренко і Максим Дворовий // Громадське радіо
Кирило Лукеренко і Максим Дворовий
Авторські права: 
Громадське радіо

Це стандартне повідомлення від Роскомнадзору, яке вже отримували українські сайти. Сказано, що Громадське радіо ніби то розмістило у себе матеріал, який закликає до здійснення «екстремістської діяльності». Обмеження виникло у зв’язку з інтерв’ю з речником релігійної організації Хізб ут-Тахрір. Це ісламська організація, яка існує у десь півсотні країн світу і її рішенням Верховного суду РФ визнано терористичною ще 2003 року.

Дійсно, ми розміщували інтерв’ю. Це розмова по скайпу в березні цього року, де йдеться про роботу Хізб ут-Тахрір в Криму. Розмова стосується Криму, який є анексованою частиною України. Там немає жодних закликів до екстремізму. Громадське радіо надало можливість висловитися речнику Хізб ут-Тахрір з міркувань дотримання принципів свободи слова і щоб висвітлити ситуацію в Криму.

В листі, який ми отримали, була пропозиція зняти матеріал з сайту і тоді наш сайт не будуть блокувати. З точки зору журналістів Громадського радіо в цього матеріалі немає жодних закликів до екстремізму і ми вирішили не знімати матеріал. Інакше це б порушило принципи свободи слова. Люди мають розуміти, що відбувається в Криму.

Андрій Куликов: В яких країнах поширена практика блокування сайтів і наскільки вірогідним є те, що до України вона також дійде?

Максим Дворовий: Ця практика була поширена під час Арабської весни в країнах північної Африки і Близького Сходу, а також в Туреччині. Туреччина навіть блокувала доступ до великих ресурсів, таких як Twitter і YouTube. Було навіть кілька рішень Європейського суду з прав людини, що блокування таких великих ресурсів по всій країні через невеличкий матеріал є диспропорційним і порушує свободу вираження поглядів. Тому те, що робить зараз РФ теж би могло бути визнане порушенням свободи вираження поглядів.

Андрій Куликов: Наскільки можлива така ситуація в Україні? Часто можна почути, що в Інтернеті є багато інформації, яка шкодить безпеці держави. Хто за таке блокування, хто проти і що про такі речі говорить чинне законодавство?

Максим Дворовий: Українське законодавство не сильно врегульовує свободу вираження поглядів в Інтернеті. Існують певні норми в цивільно-процесуальному законодавстві, за допомогою яких можна зобов’язати власника сайту вчинити певні дії або заблокувати доступ до матеріалу і його поширення.

Був ряд законодавчих ініціатив на цю тему. Самий печально відомий приклад – це закони 16 січня, в яких була передбачена норма про блокування сайтів Національною комісією зв’язку та інформатизації. На щастя поки що ми від цього відійшли. Також є ряд законопроектів, які передбачають можливість видалення контенту в Інтернеті, але вони стосуються сфери авторського права.

Тетяна Трощинська: Наскільки широко зараз висвітлюється тема порушення прав людини в Криму і чому журналістам Громадського радіо важливо не полишати її?

Кирило Лукеренко: Для всіх українських ЗМІ це важливо, тому що Крим це українська територія. Це аксіома. Якщо ми не повідомляємо про Крим, значить ми від нього відмовляємося. Громадське радіо не може собі цього дозволити.

Але з часом повідомляти стає все важче і важче. Частина журналістів виїхала, частина боїться і відмовляється працювати особливо після останньої ситуації з затриманням українців. Я думаю, що все менше людей хоче працювати як журналісти. Ми розповідали історію з Миколою Семеною, проти якого російські правоохоронні органи завели справу і фактично знищують здоров’я своїми переслідуваннями. Але ми продовжуємо стежити за допомогою соціальних мереж, будемо аналізувати і повідомляти нашим слухачам, що відбувається.

Тетяна Трощинська: Я відкрила свіжі опитування Левада центру стосовно того, чи не бояться зараз російські громадяни висловлювати свою думку. І тут цікаві цифри. 58% росіян переконані, що влада подає через ЗМІ об’єктивну інформацію про зовнішню політику але найменш об’єктивну – про економіку країни, 33%. Це є важливий контекст до того, чи можуть громадяни Росії отримувати інформацію з інших джерел, не лише офіційних ЗМІ. Адже Громадське радіо через свою двомовність є таким ЗМІ.

Андрій Куликов: Наскільки ймовірно, що в Україні зараз будуть спроби зробити більш жорстоким законодавство щодо розміщення спірних матеріалів у Інтернеті?

Максим Дворовий: Є спроби ужорсточити законодавство у зв’язку з АТО на Донбасі. Є спроби посилити відповідальність і зарегулювати питання, пов’язанні з національною безпекою. Більшість з них є негативними для свободи слова, хоча деякі можна вважати необхідними з огляду на той стан, що є зараз.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.