Слухати

Громадяни проти держави: з вересня в Україні діятиме конституційна скарга

21 червня 2016 - 07:49
FacebookTwitterGoogle+
Ідея конституційної скарги стосується не так розвантаження Страсбурга, як захисту конституційних прав людини. Якщо ми це зробимо ефективно — відпаде потреба звертатися до Страсбурга, — кажуть експерти

vodyannykov.jpg

Олександр Водянников // «Громадське радіо»
Олександр Водянников
«Громадське радіо»

253 739 038.jpg

Станіслав Шевчук // «Громадське радіо»
Станіслав Шевчук
«Громадське радіо»

Станіслав Шевчук — суддя Конституційного Суду, та Олександр Водянников — координатор проектів ОБСЄ в Україні, член Конституційної комісії

Тетяна Трощинська: Почнемо із того, що таке конституційна скарга. Навіщо потрібен цей інститут?

Станіслав Шевчук: Цей інститут потрібен для зміцнення конституційної демократії. За 20 років дії нашої Конституції цей момент було упущено. І зараз справедливість поновлено шляхом змін до Конституції. В чому головна ідея?

В конституційній державі функцію обмеження державної влади виконують конституційні права людини. У Конституційного Суду вища юридична сила цих справ. Певний перелік прав співпадає з Європейською конвенцією.

Я завжди дивувався, чому ми ганяємо громадян у Страсбург, якщо питання можна вирішити в Україні. Ідея конституційної скарги стосується не тільки розвантаження Страсбурга. У нас завдання трохи інше — захистити конституційні права людини. Якщо ми це зробимо ефективно — відпаде потреба звертатися до Страсбурга.

Конституційна скарга — це право особи звернутися до Конституційного Суду, якщо її права порушено. І тут питання, чим порушено? Є нормативна та повна скарга. Скарга забезпечує прямий доступ до Конституційного Суду, а нині маємо непрямий.

Василь Шандро: Чи не боїтеся ви того, що роботу буде заблоковано через наплив справ, які можна вирішити, до прикладу, на рівні району?

Станіслав Шевчук: В принципі, такі побоювання є. У нас відбувається становлення нової юриспруденції та адвокатів, які розуміють, як звертатися до Конституційного Суду. Звичайно, ми сподіваємося оновлений закон про Конституційний Суд буде прийнято до жовтня цього року. Нам треба переписати закон в аспекті конституційної скарги, її критеріїв — не будь-яка скарга, а та, яка стосується суттєвого порушення прав людини та впливає на розвиток прав і свобод.

Ми не суд загальної юрисдикції. Треба пояснити найголовніше — має бути належне правове обґрунтування скарги, яким можуть займатися як самі громадяни, так і юристи. Можу пояснити, що це таке, на прикладі відомої справи «Янукович і вінок», яка розглядалась в Європейському суді з прав людини. Це справа про вінок, який Янукович покладав до пам’ятника Тарасові Шевченку. Активістка з партії «Батьківщина» Галина Швидка підійшла й відірвала стрічку із написом «Тарасові Григоровичу від Віктора Федоровича».

У цій справі не було порушення фундаментального права людини. Активістці дали 15 днів адміністративного арешту на підставі дрібного хуліганства. В даному випадку суди не побачили, що вона виражала протест проти ув’язнення Тимошенко. Шкода була незначна — вона просто відірвала стрічку.

Справа дійшла до Страсбургу, потім — до Верховного Суду України, який сказав, що це свобода політичного вираження. Активістка не хуліганила, а виражала свій протест. І тут порушується сутнісний зміст права на свободу вираження.

Тетяна Трощинська: Пане Олександре, чи видно динаміку змін у судовій владі?

Олександр Водянников: Якщо говоримо про судову реформу окремо від конституційної, то закон «Про право на справедливий суд», прийнятий у 2015 році, дійсно мав суттєві наслідки. Але коли ми його опрацьовували, дійсно стикнулися із тим, що потрібно змінювати Конституцію, аби, зокрема, уникнути політичної корупції в судах. Зміни до Конституції є революційними.

Система, яка закладається зараз у змінах до Конституції, є врівноваженою, європейською. Я впевнений, що вона спрацює.

Василь Шандро: Коли теоретично може запрацювати ця послуга конституційної скарги?

Олександр Водянников: Через три місяці після прийняття закону «Про внесення змін до Конституції України». Тобто вже у вересні цього року.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.