Слухати

Гроші на розбудову села є, відсутня місцева ініціатива, — експерт

19 липня 2016 - 07:19 330
Facebook Twitter Google+
Вчора Україна з Європейською комісією підписала угоду, що дозволить отримати 55 млн. євро на бюджетну підтримку регіональної політики України

dsc04102.jpg

Денис Марчук // «Громадське радіо»
Денис Марчук
«Громадське радіо»

З експертом аграрного сектору Денисом Марчуком говоримо про угоду щодо програми підтримки секторальної політики, жнива і ціни на агропродукцію.

Євген Павлюковський: Які перспективи дає ця угода?

Денис Марчук: Мова йде про ще непідписані додаткові угоди щодо цієї суми. 6 липня цього року Кабмін прийняв рішення про те, що ми маємо підписати додаткову угоду № 1 з Європейською комісією, що представляє ЄС. В угоді не зазначено, що ці кошти мають піти саме на сільське господарство. Це комплексі кошти, покликані бути реалізованими під конкретні проекти.

В нас є якісні проекти по зеленому туризму чи по розвитку територіальної громади, ці гроші можуть направити туди. Кошти не будуть реалізовуватися одним траншем. Угода передбачає 2 роки фінансування. Перший етап траншу передбачає 25 млн. Інші кошти по 12,5 млн. реструктуризують протягом 2017-2018 років.

Євген Павлюковський: В угоді зазначено, що кошти пустять зокрема на розвиток сільських стратегій. Що це в перспективі дасть аграріям і селянам? Як обиратимуть, куди направити інвестиції?

Денис Марчук: Політика інфраструктури на селі є застарілою. Мінрегіонбуд інтенсивно працює над переоснащенням інфраструктурних об’єктів в селах. В нас є закон про добровільне об’єднання територіальних громад, в рамках якого ті населені пункти, що об’єднались в нову територіальну громаду, мають більше шансів на отримання коштів.

Якщо перелік документів буде оформлено правильно і громада підніме справді важливі питання, її жителі зможуть отримати ці гроші. В Україні близько 6 млн. будинків знаходяться в сільській місцевості. Насправді, це дуже мізерні кошти для покращення умов життя жителів сільської місцевості.

Любомир Ференс: Хто має подавати ці проекти?

Денис Марчук: Жителі громад.

Любомир Ференс: Як вони можуть це реалізувати?

Денис Марчук: Питання в тому, чи знають вони про можливість покращення своїх умов таким чином. Написання грантів — непроста річ. Для того, щоб отримати кошти, необхідно залучити бухгалтера, аналітика і відповідального за реалізацію проекту. В сільській місцевості і районних центрах невелика кількість кваліфікованих працівників. Доводиться виходити з наявних там людських ресурсів.

На рахунках казначейства України вже є 1 млрд. гривень, ці кошти вже можна використовувати для реалізації проектів. Невідомо, скільки саме з цих додаткових 50 млн. євро піде на сільське господарство.

Любомир Ференс: Вже є конкретні приклади?

Денис Марчук: Мені відомо, що такі громади є і більшість з них використали кошти на ремонт доріг.

Євген Павлюковський: Ці кошти також планують пустити на розбудову інноваційної економіки. Якщо проект стосуватиметься сонячних батарей на дахах, громада може претендувати на кошти для його реалізації?

Денис Марчук: Однозначно. В перспективі питання переоснащення теплових мереж має стати ключовим не тільки для жителів міст, а й для мешканців сіл. Разом з тим, конкуренцію таким проектам можуть скласти проекти економічного розвитку. Зокрема, жителям громад варто подумати над можливістю створення агропромислових кластерів і в перспективі вийти на самоокупність.

Любомир Ференс: У Польщі в рамках подібного проекту взаємодіяли неурядові організації, держава, представники місцевої влади, бізнесмени і пересічні жителі сіл. В Україні така синергія реальна?

Денис Марчук: В Україні це вже відбувається, особливо в межах потужних агропідприємств. Польща ще з соціалістичних часів мала більше можливостей для розвитку. В них не було такого пресингу в плані адміністративно-територіальної системи.

Любомир Ференс: Агропромислові комплекси забезпечують людей роботою, але ж тут громада мала б проявити свою власну ініціативу.

Євген Павлюковський: Коли спротив людей до змін й ініціатив стане меншим?

Денис Марчук: Для того, щоб мати громадянське суспільство на теренах сільської місцевості, туди має їхати молодь. Навіть якщо перспективна територіальна громада не може об’єднатися, Мінрегіонбуд повинен спрямовувати туди своїх спеціалістів, які мають провести там пояснювальну роботу і змалювати перспективи. Якщо це вчасно буде реалізовано, молоді люди в пошуках роботи приїжджатимуть і підтримуватимуть проекти.

Євген Павлюковський: Коли у Мінрегіонбуді планують досягти перших результатів?

Денис Марчук: Питання об’єднання і діяльності громад цього року лягло на плечі обласних адміністрацій. Адміністрації з депутатами визначали, які територіальні громади в економічному плані мають більше перспектив для об’єднання. Сподіваюсь, зміни щомісяця ставатимуть більш разючими. Так, наприклад, територіальні громади, що мали бюджет на рівні 200 000, об’єднавшись навколо сильного села, отримали додаткові кошти і пустили їх на покращення інфраструктури, збільшення заробітних плат і переоснащення шкіл та садочків

Євген Павлюковський: Скільки в Україні таких громад?

Денис Марчук: Близько 200.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.