Гройсман, Луценко, поліцейські та військові закликали протистояти домашньому насильству

16 жовтня 2016 - 06:59
FacebookTwitterGoogle+
Про рекламну кампанію щодо протидії домашньому насильству напередодні ратифікації Стамбульської конвенції розповідає директорка департаменту комунікацій Ла Страда Альона Зубченко

Лариса Денисенко: Україна вже тривалий час готується до ратифікації Стамбульської конвенції щодо протидії домашньому насиллю. У чому полягає проект інформаційної кампанії, яку проводить зараз Ла Страда?

Альона Зубченко: Україна підписала Стамбульську конвенцію ще у 2011 році. Впродовж 5 років ми готуємо її ратифікацію і дуже сподіваємося, що це станеться цього року. Останні кілька місяців ми спільно з Радою Європи і з Кабінетом міністрів працювали над кампанією промоції конвенції. Ми зробили серію відеороликів, в яких задіяні тільки чоловіки, які говорять, що вони проти насилля, за ратифікацію конвенції і чому.

alona_zubchenko_0_0_0.jpg

Альона Зубченко // «Громадське радіо»
Альона Зубченко
Авторські права: 
«Громадське радіо»

Потрібно розуміти, що зміниться після ратифікації, що має цей акт у собі і чому так важливо його ратифікувати. Є ще два відеоролики, які направлені на культуру звернення за допомогою. Вони для тих постраждалих жінок та дівчат, які мають розуміти, куди їм звернутися, на що вони мають право, яка допомога від держави їм гарантована. Наша кампанія направлена на утворення розуміння масштабів проблеми домашнього насильства і того, які наслідки воно несе.

Лариса Денисенко: Політики, які звертаються до людей у ваших роликах – це Володимир Гройсман і Юрій Луценко. Наскільки вони розуміють проблему, наскільки їм є що сказати з цього приводу.

Альона Зубченко: Ми вдячні чиновникам, які погодилися зніматися в наших роликах. Це дійсно люди, які розуміють проблему. Ми б не хотіли, щоб це був просто виступ особи, яка промовляє слова але не розуміє, що за ними стоїть. Прем’єр міністр і Генеральний прокурор – це саме ті люди, які мають вплив у суспільстві, можуть щось зробити для протидії домашньому насильству і самі вони теж проти насильства. Це було видно під час зйомок.

Серія складається з трьох роликів. У першому задіяні політики: Володимир Гройсман, Юрій Луценко і Мортен Енберг, голова представництва Ради Європи в Україні. У другому ролику у нас говорять і виступають проти насилля троє поліцейських, а у третьому – військові, офіцери, які були на сході. Вони бачать проблему з насильством у сім’ях демобілізованих бійців і так само мали, що сказати.

Євген Павлюковський: Наскільки гостро стоїть ця проблема в суспільстві і наскільки готові висвітлювати цю проблему ЗМІ? Де ваші ролики можна побачити?

Альона Зубченко: Старт нашої кампанії запланований на четвер, 20 жовтня, 13.00 у Кризовому медіа центрі. Вхід вільний. Після цього ми завантажуємо їх в інтернет на усі доступні ресурси і закликаємо журналістів їх поширювати. Наші ролики вже отримали у Нацради статус соціальної реклами. Для нас виділять час, щоб вони були представлені на національних і регіональних каналах до ратифікації конвенції.

Євген Палюковський: А наскільки гостро стоїть проблема в самому суспільстві?

Альона Зубченко: Надзвичайно гостра. Ми говоримо про те, що кожна третя жінка в Україні страждає від того чи іншого виду домашнього насильства. Кількість дзвінків на гарячу лінію Ла Страда з початку конфлікту виросла в рази. Наприклад минулого року ми мали більше 9 000 дзвінків, а цього року за перші вісім місяців ми зафіксували понад 24 000 дзвінків, з яких 95% стосуються домашнього насильства.

Проблема надзвичайно широка. І з появою військових дій вона поглибилася. Зараз долучилися і родини переселенців і також демобілізованих бійців, у яких чоловіки повертаються і чинять насильство.

Євген Палюковський: Я б попросив вас окреслити види домашнього насильства, про які ви згадували. Можливо ті люди, які з чимось таким стикаються, навіть не підозрюють, що це домашнє насильство.

Альона Зубченко: Є чотири види домашнього насильства. Це фізичне насильство, будь-який контакт, який приносить страждання. Економічне насильство – це, наприклад, коли дружині забороняють працювати, навчатися, або ж коли чоловік за допомогою своєї економічної спроможності принижує і обмежує дружину.

Психологічне насильство – з цим дуже складно, бо сюди відносять погрози, знущання, приниження гідності, неадекватні ревнощі, обмеження свободи спілкування. Сексуальне насильство, яке для дому також характерно – це зґвалтування в шлюбах, примушення до сексуального контакту, примушення ходити у занадто відвертому одязі або примушення переглядати порно, коли жінка або чоловік цього не хоче.

Лариса Денисенко:  Чи багато ви проводите розмов і зустрічей з поліцією? Адже їх першими викликають, коли у родинах щось трапляється. І найчастіше це виклики з приводу фізичного насильства. Але часто поліція не знає як себе поводити, відмовляється приймати або радить не писати заяву. Чи зрозуміли вже в поліції, що це їхній обов’язок і публічна справа?

Альона Зубченко: Коли навчали нових поліцейських, ми працювали з ними, читали курс недискримінації і боротьби з домашнім насильством. Це ази, на які поліцейські мають покладатися у своїй роботі.

Дуже приємно було спілкуватися з нашими трьома поліцейськими героями роликів. Вони були дуже зацікавлені. Говорили, що не вистачає контакту з громадськістю. Навіть якщо поліцейський усвідомлює проблему насильства, її не завжди розуміють громадяни. Іноді після складання протоколу забирають заяви. За словами патрульних проблема насильства дуже поширена і левова частка викликів, на які вони виїжджають, стосується саме домашнього насильства.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.