Слухати

Гройсман-прем'єр буде при Порошенкові, як Азаров при Януковичу, — Кочетков

28 березня 2016 - 08:30 155
Facebook Twitter Google+
«У нас ще не арештовують діючих прем’єр-міністрів, а от щодо колишніх вже є така практика. Мабуть, у пана Арсенія є певні побоювання щодо того, щоб стати колишнім», — політолог Олександр Кочетков

politolog.jpg

Олександр Кочетков // «Громадське радіо»
Олександр Кочетков
«Громадське радіо»

У програмі «10 хвилин із Прем’єр-міністром України» Арсеній Яценюк заявив, що альтернативи його уряду немає. Чи справді це так, хто міг би зайняти прем’єрське крісло і яких змін потребує українська політика, розповідає аналітик Олександр Кочетков

Андрій Куликов: Чому Яценюк впевнений, що альтернативи його уряду немає?

Олександр Кочетков: Я не знаю, сміятися з таких заяв чи плакати. У мене таке враження, що пан Яценюк — ходячий посібник з неадекватності. Він повний політичний банкрот і за особистим, і за партійним рейтингом.

Людина, яка посіла високу посаду, місяці за три вважає себе незамінною — це така національна традиція.

Як кажуть західні партнери, наші політики дуже добре влаштувалися, тому що жодні корупційні схеми часів Януковича не зникли — навпаки, додались нові.

І в нас ще не арештовують діючих прем’єр-міністрів, а от щодо колишніх вже є така практика. Мабуть, у пана Арсенія є певні побоювання щодо того, щоб стати колишнім.

Наталя Соколенко: Якщо уряд очолить Гройсман — очевидно, людина Януковича, — це не призведе до повтору сценарію Януковича?

Олександр Кочетков: Не може існувати такий прем’єр-міністр, як Гройсман. Він вирішив для себе, що на певному відрізку своєї кар’єри він буде людиною, яка погоджується і виконує завдання.

Якщо він піде в уряд, це буде повторенням ситуації, коли Пустовойтенко був прем’єром, а фактично — помічником Кучми при Кабміні. Так само помічником Януковича був Азаров, і Гройсман стане помічником Порошенка.

Без докорінної зміни системи влади нічого не зміниться незалежно від того, хто прийде до влади. Ця хитра система успадкована з СРСР. Це двовладдя, яке фактично вже не працює.

Наталя Соколенко: Ви маєте на увазі, що потрібно визначитись, яка ми республіка — парламентська чи президентська?

Олександр Кочетков: Так, але цього мало. Нам потрібно змінювати орієнтири і пріоритети. У центрі уваги повинна бути людина, її можливості і розвиток. Центр тяжіння влади потрібно переміщувати від Києва у регіони, щоб там залишались ресурси для вирішення проблем. Не в Києві мають вирішувати, чи треба прокладати дорогу або закривати школу.

Я добре знайомий з усіма президентами України і вважаю, що нам не треба цього посту у такому розумінні, у якому він зараз є. Він повинен виконувати певні функції — гаранта і арбітра.

Андрій Куликов: Ви згадували про важливість децентралізації. Чому тоді їм приділяється так мало уваги?

Олександр Кочетков: Поки що нема якісної зміни, яка відбудеться тільки тоді, коли чітко розподілиться відповідальність між територіальними громадами і центром. Треба, щоб у держави залишались тільки стратегічні питання, а все інше переходило у відання громад.

Наталя Соколенко: Які реальні повноваження матимуть місцеві громади на Волині і Житомирщині, щоб зупинити видобуток бурштину?

Олександр Кочетков: У концепції, яку я просуваю — новий суспільний договір — передбачається, що всі корисні копалини, а також земля та інші природні ресурси належать кожному громадянину України, не тільки місцевим жителям.

«Бурштинові республіки» давно вийшли за рамки територіальної общини. Давно пора втрутитись державі. Безпека — це завдання держави. Але місцеві керівники, які мають частку у бізнесі, мабуть, частину доходів везуть до Києва, тому держава нічого не вирішує.

Ламати корупційну схему потрібно за рахунок додавання відповідальності на кожну особу, щоб кожен громадянин міг контролювати кожного чиновника.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.