Грузини хочуть першими притягнути Путіна до трибуналу, – правозахисниця

30 жовтня 2015 - 03:15 106
Facebook Twitter Google+

Нещодавно стало відомо, що організація «Міжнародне партнерство з прав людини» 23 жовтня передала в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі (Гаазький трибунал) матеріали щодо військових злочинів та злочинів проти людяності в Україні. Кураторка подання, правозахисниця Світлана Валько розповідає, що 300 свідчень про злочини, фото і відео, що підтверджують їх, команда правозахисників збирала понад рік. Вона також додає, що Гаазький трибунал переважно розглядає подання довго, проте в ситуації з Україною можуть бути виключення.

valko.jpg

Світлана Валько
Світлана Валько
Фото: hromadskeradio.org

Світлана Валько: Свідчення збирались протягом року командою документаторів як на Донбасі, так і по всій Україні, оскільки жертви цих злочинів можуть бути де завгодно. Як правило, якщо до людини застосовували тортури, то вона хоче поїхати якомога далі від місця, де це відбувалось. Це не лише свідчення жертв та свідків, але й відео та фотодокази, це огляд місця подій, зокрема це стосується непропорційних обстрілів в Маріуполі та Краматорську, це речові докази тощо. Це конкретні кейси конкретних злочинів. Мова йде про військові злочини і злочини проти людяності. У нашій ситуації взагалі не підходять докази з відкритих джерел, в яких немає автора чи автор не може розказати, де саме і в яких умовах було зроблене це відео. У нас присутні лише докази, про походження яких ми можемо розказати. Технічно будь-хто може податись до Міжнародного кримінального суду, єдине, якщо ви хочете, аби ці справи були взяті до уваги і розглянуті, вам треба дотримуватись певних стандартів встановлених судом.

Далі процедура наступна. Будь-які кейси, які подаються і приймаються судом, розглядаються окремим департаментом, який розглядає ці докази і ґрунтовно вивчає, чи справді там були військові злочини, чи справді ці докази містять наявність злочинів проти людяності. Вони перевіряють, і це може бути досить довго. Для порівняння, ми подавали разом з Норвезьким Хельсинським комітетом з прав людини кейс по Південній Осетії та Грузії, і термін розгляду зайняв шість років. Якщо даний департамент підтверджує наявність злочинів, відкривається розслідування. І надалі як самостійно, так і за допомогою комунікації з державою вони проводять зі свідками, жертвами, адвокатами жертв додаткове розслідування. Якщо це розслідування успішне, і вони знаходять тих, хто є злочинцями, вони можуть видати ордер на арешт. Оскільки це орган, в який входить більше ста країн, то на території всіх цих країн мають заарештувати цю людину і доправити до суду. Цей суд був заснований з огляду не лише на кількість військових злочинів, а й тому, що держава, як правило, не може притягнути до відповідальності найвищі ланки, наприклад, колишнього президента.

Анастасія Багаліка: Грубо кажучи, цей суд може видати ордер на арешт, наприклад, Володимира Путіна?

Світлана Валько: Так. Хоча люди, які подають грузинську заявку, вважають, що Путін їхній. Тобто вони хочуть перші притягнути Путіна до відповідальності.

Анастасія Багаліка: Скільки років можуть перед початком основного розслідування направлені вами матеріали?

Світлана Валько: Це таке, звичайно, болюче питання. Дійсно цей суд повільний, через брак ресурсів, через те, що ці докази треба перекладати, розбиратись в них. Звичайно, як і у випадку з Грузією, це може зайняти шість років. Проте, ми впевнені, що враховуючи співпрацю по Майдану, яку вже мають Міжнародний кримінальний суд і Україна, цей процес буде швидшим, ніж в Грузії, оскільки Україна зараз більш в пріоритеті, і оскільки цей військовий конфлікт, на відміну від грузинського, і досі триває.

Повний варіант цієї розмови ви можете послухати на нашому сайті

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.