Слухати

Іловайський котел чи Іловайська зрада?

23 серпня 2015 - 08:15 178
Facebook Twitter Google+
Зі сценаристкою Марією Старожицькою та режисером Євгеном Степаненком говоримо про постановку «Котел» до річниці Іловайської трагедії, яка відбудеться 29 серпня, в кінотеатрі «Кінопаномарама»

Марія Старожицька пояснює, чому бійці, які вийшли з Іловайського котла, називають події 23-29 серпня 2014 року «зрадою». Ті, хто вийшов з Іловайська вважають, що їх зрадили:  і військове керівництво, і росіяни, які обіцяли «зелений» коридор. «Широкий загал досить мало розуміє, хто такі добровольці. Це люди, які першими пішли захищати свою землю за поривом душі, але це і люди, які не завжди готові виконувати накази, вони звикли все ставити під сумнів», — каже Марія Старожицька.  

Тетяна Трощинська: Якщо говорити виходячи з того, що ви почули від бійців, що повинна наша аудиторія знати про Іловайську трагедію?

Марія Старожицька: Вони мусять знати, що у тих подіях брали участь найвмотивованіші бійці добровольчих батальйонів. На жаль, широкий загал досить мало розуміє, хто такі добровольці. Це дуже важливо розуміти, що це мотивація внутрішня, а не політична, націоналістична чи ще якась. Дуже багато було людей, для яких ці події були продовженням Майдану. Майдану, як боротьбу за можливість жити на своїй землі так, як хочеш.

Тому це були люди, які мали мету і бачили сенс у цій війні. Та їх зробили заручниками ситуації, виконувачами наказів, до яких вони не звиклі, адже вони не були фаховими військовими. І не було розуміння цьому, тому й призвело до трагічних наслідків, коли люди були віддані на волю долі.

Тетяна Трощинська: Розкажіть, будь ласка, як ви відбирали тих, хто гратиме. Хто актори?

Євген Степаненко: Можна сказати, що тут нам допомагав Бог. Віталіна Біблів, Андрій Максименко, Женя Авдеєнко, Льоша Доричевський, Аліна Скорик, Сергій Солопай і Іван Ковальський — вони з’явилися нізвідки. У нас не було часу, щоб проводити серйозний кастинг. Вони просто приходили, ми говорили і для себе розумів, чи зможе ця людина зіграти, чи ні. Але бог допомагав у тому, що вони навіть типажно схожі на своїх персонажів та прототипів.

Тетяна Трощинська: Євгене, ви півроку служили в медичному батальйоні в зоні АТО, так? 

Євген Степаненко: Так, я в зоні АТО з березня минулого року. Спочатку був у підрозділі спеціального призначення, потім у штабі оборони Маріуполя, але вже після того був у складі мобільного шпиталю ім. Пирогова, також залучився до його створення. І перші ротації, які припали на Курахово, район близько Донецького аеропорту і потім Дебальцево, я був там разом з медичним батальйоном.

Слухайте більш докладну версію телефонної розмови у звуковому варіанті.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.