Слухати

Інформування про права: про що поліцейські зобов’язані повідомляти громадян?

13 травня 2017 - 07:10 1454
Facebook Twitter Google+
Про Концепцію інформування про права при контакті з поліцією розказують заступник Голови Нацполіції Костянтин Бушуєв і Катерина Єрошенко, координатор проектів Української фундації правової допомоги

Костянтин Бушуєв: Цей проект покликаний підвищити рівень правоосвіченості громадян. Цільовою аудиторією є громадяни, які мають змогу чи змушені контактувати з працівниками поліції: потерпілі, свідки і підозрювані. У рамках проекту розроблено брошури, у яких суха юридична інформація викладена зрозумілим чином.

Зазвичай контакт з поліцією відбувається у стресовому стані, коли людина не в повній мірі сприймає інформацію. А пам’ятка залишається у неї, і пізніше вона зможе її прочитати, усвідомити і чітко зрозуміти, які права вона має, набувачи того чи іншого статусу.

Тетяна Трощинська: Як відреагували на це полісмени?

Костянтин Бушуєв: Результати досліджень неоднозначні. Велика частина поліції ― 66% ― зазначили, що особливого навантаження, як і особливого ефекту, не відбулося. Близько 20% кажуть, що є ефект від впровадження такої форми, і вона у подальшому спрощує стосунки між поліцейським і людиною, що звернулася до нього.

Тетяна Трощинська: Як до цього проекту залучена Українська фундація правової допомоги?

Катерина Єрошенко: Ми починали втілювати цей проект спільно з Національною поліцією. У ході проекту до нас долучилося дуже багато партнерів: адвокати безоплатної правової допомоги, психологи.

Ми моніторили хід проведення експерименту. До цього були залучені й інші громадські організації.

Ми опитували громадян і поліцейських про їх враження щодо проекту, а також адвокатів про їх ставлення до експерименту. Поліцейські говорять про те, що краще працювати з людьми, які знають свої права.

titka.jpg

Катерина Єрошенко // Громадське радіо
Катерина Єрошенко
Громадське радіо

Тетяна Трощинська: На Харківщині ці пам’ятки отримали 75 865 осіб ― тобто масштаби контактів з поліцією ми не до кінця усвідомлюємо.

Костянтин Бушуєв: Це не нам чітких уявлень про обсяги контактів, але 75 тис. контактів відбулися у новій формі, із застосуванням нового механізму інформування громадян про їх права. Цей експеримент не завершився і буде надалі проводитися принаймні у тій локації, де відбувався.

Василь Шандро: Як це відбувається на практиці? Про що людина має запитати, яку інформацію їй мають надати?

Костянтин Бушуєв: Усі наряди, задіяні в охороні громадського порядку і протидії злочинності у певній локації отримують певні пам’ятки для поширення серед громадян. Після виклику #102 наряд поліції прибуває на місце події, встановлює осіб, причетних до певної події.

Підозрюваним вручають окрему категорію пам’яток, адже підозрюваний у кримінальному чи адміністративному правопорушенні має певні права, передбачені законом, зокрема не повідомляти інформацію, яка могла б їй нашкодити, без присутності адвоката.

Після цього включається інший правовий механізм ― право на захист, який реалізується через центри вторинної правової допомоги. Про це є інформація у пам’ятці.

Свідок у кримінальному й адміністративному правопорядку також мають різні права. Ці нюанси розписані у пам’ятках.

Для потерпілих також чітко виписано перелік їх прав і повноважень. Потерпілий може звернутися за інформацією щодо конкретної справи, може звернутися про надання адвоката тощо.

Василь Шандро: Це якимось чином обмежує поліцію у діях на місці злочину?

Костянтин Бушуєв: Навряд чи це обмежує можливості поліції. Якщо йдеться про затриманого чи підозрюваного, то вручення цієї пам’ятки нічого не змінює, крім того, що порядок фіксації його статусу набуває чіткого і зрозумілого алгоритму.

Катерина Ярошенко: Інформування про права ― це норма. У роботі поліції це не змінює нічого. Люди тепер лише знатимуть про свої права й обов’язки, що і як буде далі відбуватися.

Тетяна Трощинська: Чи були якісь несподіванки щодо правосвідомості людей?

Катерина Єрошенко: Багато свідків і потерпілих почали повторно звертатися до поліції. Ці звернення стосувалися саме їх процесуальних гарантій в якості свідка чи потерпілого. Ми це трактуємо як підвищення довіри до поліції, налагодження діалогу.

Василь Шандро: Можливо, є сенс запровадити якісь додаткові дисципліни із вивчення саме практичних правових моментів?

Катерина Єрошенко: Ми запроваджуємо новітню практику ― «Street Law». Поліцейські разом з учнями шкіл чи студентами розігрують сценки затримання чи поведінки свідка. Це привертає увагу, це яскраво, на це звертають увагу.

Костянтин Бушуєв: У патрульній поліції реалізується проект «Шкільний офіцер поліції», який серед іншого покликаний до правоосвіченості школярів.

Тетяна Трощинська: Презентація експерименту означає, що він буде поширюватися на всю Україну?

Костянтин Бушуєв: Безумовно. Є певні організаційні моменти, які виходять за межі можливості поліції ― у цьому випадку бюджет. Нам у цьому дуже допомагають правозахисні організації і Посольство США.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.