Слухати

Фіксовані абонплати лобіювали облгази Фірташа з 2014 року, – Харченко

31 березня 2017 - 06:45 522
Facebook Twitter Google+
З 1 квітня діє нова система оплати тарифів на газ. Тепер власники квартир платитимуть більше, – розповідає гендиректор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко

Євген Павлюковський: Чому Нацкомісія з держрегулювання у сферах енергетики та компослуг пішла на такий крок, і що має змінитися в платіжках громадян із 1 квітня?

Олександр Харченко: В мене розділення у розумі. З одного боку, НКРЕП зробила правильний крок туди, куди ми хочемо іти. Європейська ситуація зараз однозначна. Європа має певні правила розділення, транспортування і продажу газу – це обов’язково.

Бо по-іншому ніяк не влаштуєш конкуренцію. Має бути труба, по якій будь-який володар газу має нам пропонувати купити газ. Головне, щоб той, хто володіє трубою не заважав продавцям пропонувати продукт. З цієї сторони все правильно.

Але коли дивишся на реалізацію, то починаєш плакати горючими сльозами. Це фантастичне рішення. Я намагався знайти хоч якийсь підхід, який запропонував би здоровий глузд, але в мене не виходить.

Ціна газу стала меншою через те, що прибрали гроші за транспортування – це добре.  Країна постійно дуже голосно на всіх можливих рівнях, активісти, державні мужі, депутати, говорить, що нам потрібна енергоефективність і зменшення споживання газу. Але водночас вирішують зробити однакову абонентську плату незалежно від споживання.

Чи це вас спонукає до скорочення споживання газу? Мене особисто не спонукає, коли абонплата не прив’язана до того, скільки я особисто споживаю.

Андрій Сайчук: Але газ залишається дорогим?

Олександр Харченко: Так, але давайте подивимось далі. Якщо ви власник будиночка близько 150 метрів квадратних і у вас стоїть газовий котел – для вас нічого не змінилося. Загальна сума, яку ви витрачаєте, залишилася майже та сама.

Але якщо ви живете у квартирі, то ситуація зовсім інша. Уявімо, що ви молода неодружена людина, яка сама живе у однокімнатній квартирі. Якщо у вас стояв лічильник, то до цього часу ви сплачували стільки, скільки спожили: приблизно три кубометра. Для тих, у кого немає лічильника, нараховували 4,4 кубометра – це 30 гривень. А тепер, згідно змін НКРЕП, ви отримаєте платіжку, в якій буде 90 гривень, якщо живете у Києві. І приблизно 24 гривні прийде за газ. Було 30 – стало 114. Чи зменшилися ваші витрати?

Це не чесно по відношенню до власників квартир. Ця ситуація значно спотворює картину життя для тих, хто живе у квартирах. А є ще такі міста як Ужгород, де немає центрального опалення. Його порізали через економічну недоцільність. Для людей прийдуть абонентські сплати по 178 гривень – і їх не можна покрити субсидією. Для найменш захищених українських родин це серйозна втрата. 178 гривень – це пристойні гроші, за них можна щось купити дитині.

Євген Павлюковський: Давайте окреслимо, що буде становити ця ціна за транспортування. Вона буде відрізнятися у різних областях? Якщо газ до нас приходитиме європейський, то люди із західної України мали б платити менше за транспортування, ніж Київ?

Олександр Харченко: Теоритично так, але фізично є нюанси, тому що ми споживаємо різний газ. В полтавській області ми маємо великий видобуток газу, звідки  споживаємо істотну частину українського газу. Тому ціна для транспортування – складні формули. Давате не будемо туди лізти, бо те, що зараз представлено як результат, і те що ми будемо сплачувати, нічого не коштує.

Як каже здоровий глузд у країні, де ми хочемо зменшувати обсяг споживання газу? Має бути певна ціна, за якою людина повинна сплачувати відповідно до того, що вона споживає.  Бо до чого НКРЕП прив’язала ці гроші?

Ця методика дуже несправедлива. Вона не прив’ язана до реального споживання і не стимулює до того, щоб  його люди зменшували. Вона залежить тільки від того, який у вас лічильник стоїть і зовсім ніяк не прив’язана до того, чи споживаєте. Бо багато людей влітку не споживають, але вони будуть так само сплачувати.

Цю історію лобіювали облгази Фірташа, починаючи із 2014 року. Перший раз я цю геніальну ідею у 2014 році. Тоді уряд Яценюка її забив ногами. Ідея жила, циркулювала і проросла крізь бетон. Ця ситуація означає, що облгази, або Фірташа, або Вексельберга, це близькі люди до Росії, отримують стабільний грошовий потік, не зважаючи на те, чи вони щось продали, чи ні.

Найцікавіше у цій історії, що облгази – це так звані компанії «рога і копита» насправді. Бо в них у власності столи і комп’ютери. У них немає у власності номінально самих труб. Ці труби належать державі. Згідно з українським законодавством газогін будь-якої потужності належить державі. Але за однією умовою він може бути приватним: якщо його побудувала приватна компанія за власні гроші.

Тепер облгаз отримує гроші з абонплати, чи як раніше – з тарифу, бере 300 метрів газогіну і перекладає його за гроші, які отримав від нас. Після цього говорить, що ці 300 метрів – це приватна труба. Але ж на іншому кінці є 10 тисяч споживачів, на гроші яких ти ці 300 метрів перекладали. І тут починається серйозна колізія,бо на сьогодні це страшенна проблема. Якщо у якийсь момент держава таки дійде до того, що мають бути нормальні чесні правила і споживачів треба захищати, що будь-які дії з державним майном треба проконтролювати, то клубок буде шалено складний.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.