Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Каракурти на Вінничині та інші наслідки парникового ефекту — Тарас Бебешко

14 травня 2016 - 07:35 1199
Facebook Twitter Google+
Тарас Бебешко, експерт із питань зміни клімату, говорить про загрозливі наслідки, що несе за собою підвищена концентрація СО2 в атмосфері та створення внаслідок цього парникового ефекту

Тарас Бебешко опублікував тривожне повідомлення: приблизно рік тому людство перейшло  через психологічний бар’ер  у 400 ppm, що стосується концентрації СО2 у атмосфері, а за цей рік ми додали ще 403,94 ppm. Якщо так піде далі, справдяться прогнози щодо військових конфліктів не з ідеологічних чи політичних причин, а через доступ до елементарних природних ресурсів, зокрема — питної води.

Андрій Куликов: Яке значення має концентрація СО2 для того, щоб ми билися за питну воду?

Тарас Бебешко: Чим вище концентрація, тим більше парниковий ефект. Відтак, зростає температура, і кліматично змінюється вся картина. Для України — це питання питної води. Понад 90% всієї прісної води вже не є питною, а стала технічною через забруднення.

Андрій Куликов: Так, і зараз ми фільтруємо або купуємо воду. Це  насправді потрібно чи це змова торгівців?

Тарас Бебешко: Це виглядає, як змова торгівців, але проблема існує насправді. В нас зникла питна вода, натомість з’явились комахи, про яких ми раніше і не знали. Самий яскравий приклад кліматичних змін в Україні — розширення ареалу проживання пустельного павука каракурта. Раніше він зустрічався в Херсонській області і Криму, а тепер він з’явився на Вінничині. А це один з найотруйніших павуків в світі.

На превеликий жаль, в нас не бачать цієї проблеми, хоча у світі, це питання, якщо не № 1,то № 2 точно.

Андрій Куликов: Зміни клімату можуть бути штучними та слугувати знаряддям війни?

Тарас Бебешко: Досліди таки велися давно. Та теперішня ситуація носить глобальний характер, зміни відбуваються не в одній якійсь точці світу, вони відбуваються по всій Землі. Адже ми зараз спостерігаємо навіть похолодання Гольфстріму через вирівнювання температур, і в перше у Гольфстрімі, що гріє всю Європу, з’явились розриви.

Тетяна Трощинська: Що ще призводить до розростання парникового ефекту, зокрема з людської діяльності?

Тарас Бебешко: Дискусія формально завершилась, і світова спільнота прийшла до висновку, що всьому причина – викиди парникових газів. Але насправді існує  декілька теорій.

Особисто я вважаю, що ми маємо скорочувати вплив людини в сподіванці, що на природу це якось вплине.

 Але зараз ми маємо приготуватись до адаптації, яка повинна бути спрямована на подолання екстремальних явищ. Яскравий приклад: цього року вже зафіксовано торнадо в Україні. А таке явище, як торнадо, ніколи не було характерно для України.

Андрій Куликов: Чому 400 ppm — це психологічний бар’ер, що стосується концентрації СО2 в атмосфері?

Тарас Бебешко: Ймовірність прогнозів подальшого розвитку подій стрімко падає після концентрації 400 ppm в атмосфері. А вся кліматична модель побудована на прогнозах. За цих умов важно навіть припустити, що відбудеться. Тому деякі країни, зокрема США, поставились до цього на рівні питань національної безпеки.

Андрій Куликов: В Україні є Рада національної безпеки та оборони. Ви намагались приверну ти їхню увагу?

Тарас Бебешко: Так, неодноразово. Було два засідання, де обговорювались ці питання, але на превеликий жаль, зіграло негатив те, що ніби то це фінансова афера та махінації.

Тетяна Трощинська: Тобто, вони не вірять в серйозність загрози?

Тарас Бебешко: Це питання вимагає рівня компетенції. І, якщо в Пентагоні цієї компетенції вистачає, то в нас її поки не вистачило.

 

 

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.