Слухати

Контролювати треба не характеристики, а безпечність товарів, — М. Нефьодов

18 січня 2016 - 12:52 146
Facebook Twitter Google+
З 1 січня в Україні перестає діяти ряд держстандартів, введених до 1992 року. Як це вплине на українського виробника, розповів заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов

nefodov1_0.jpg

Максим Нефьодов / «Громадське радіо»
Максим Нефьодов
«Громадське радіо»

Максим Нефьодов: З 1 січня набули сили накази, якими протягом 2-3 років виводяться з дії близько 15 тисяч 700 радянських ГОСТів, розроблених ще з початку 60-70-х років. Це великий складник у реформі регулювання якості нехарчової продукції. У радянські часи система базувалася на обов’язкових стандартах з обов’язковою сертифікацією продукції.

У світі — і тепер в нас — діє система, яка базується на екологічній безпеці продукції, а стандарти стають необов’язковими.

Андрій Куликов: Скільки грошей буде витрачено на відмову від стандартів?

Максим Нефьодов: Гроші на це не потрібні. У цьому вигляді, у якому вони існують, стандарти несумісні з українським законодавством. Законі говорить, що будь-які стандарти є добровільними, якщо немає окремої статті про їх обов’язковість. І, відповідно, будь-які держстандарти є добровільними, але їх радянське формулювання каже, що вони обов’язкові. Це створює колізію, і нам важливо вивести недійсні стандарти з обігу.

Анастасія Багаліка: Ви сказали, що це не стосується сфери харчування. Як буде відбуватися зміна стандартів у цій сфері?

Максим Нефьодов: Управління якістю у харчовій і нехарчовій галузях зовсім різне. Коли ви виробляєте, скажімо, стільці, можна перевірити стілець із партії на міцність, екологічність та безпечність. У харчовій продукції немає жодного сенсу перевіряти конкретну пляшку молока чи партію м’яса. Там контроль має відбуватися за процесом прийняття сировини, безпечністю виробництва, стандартами чистоти і т. д. Якщо там усе гаразд, то вважається, що і на виході продукція якісна.

Андрій Куликов: Раніше споживачі могли посилатись на порушення держстандартів, щоб захистити свої права. Як зараз?

Максим Нефьодов: Стандарти базувались на обов’язковій сертифікації за одним предметом із серії. Ця система має зрозумілі прогалини. При переході на європейську модель регулювання діє ринковий нагляд — щось схоже на «таємного покупця», коли органи ринкового нагляду закуповують вибірково товари для перевірки і реагують на скарги споживачів.

Анастасія Багаліка: Хто реагуватиме на скарги і накладатиме штрафи?

Максим Нефьодов: Займатися аналізом цього має служба ринкового нагляду. Щодо органів сертифікації — вони будуть добровільно перевіряти на стандарти, потрібні виробникам.

Слухачі телефонують у студію та питають, чи не погіршить відмова від стандартів якість товарів.

Максим Нефьодов: Питання якості дуже відносне: для олігарха «мерседес» не буде якісною машиною, бо він їздить на «ролс-ройсі». Важливим є питання безпеки. Воно має контролюватися, і для цього є технічний регламент. Стандарти не стосуються якості у контексті безпеки, а в контексті споживчих характеристик, як, наприклад, форма штекера зарядки до телефона.

Якби всі товари були однакові, це було б зручно для користувачів, але це позбавило б підприємців ініціативи і в перспективі призвело б до застою і монополізації ринку. Тому ми даємо більшу свободу виробникам, при цьому контролюючи безпеку продукції.

Андрій Куликов: Як скасування стандартів вплине на кількість робочих місць?

Максим Нефьодов: Збільшить, тому що це створить додаткові можливості для українського бізнесу — як з точки зору експорту, так і з точки зору виведення нових товарів на ринок. Це буде проблемою для чиновників, які створювали бар’єри для підприємців.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.