Слухати

Чи зможе суд ООН визнати бойовиків на Донбасі терористами?

27 січня 2017 - 07:56 620
Facebook Twitter Google+
Україна подала позов проти Росії до Міжнародного cуду ООН. Про перспективи справи розповідає юрист Антон Кориневич

Лариса Денисенко:  Варто нагадати, коли Україна подала ці позови, і що у них зазначено.

Антон Кориневич: Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН щодо можливого порушення нею двох важливих міжнародних договорів та конвенцій про заборону расової дискримінації та фінансування тероризму. Якщо я не помиляюся, це було зроблено близько 10 днів тому. Міжнародний суд ООН, безумовно, розглядається як найбільш важливий судовий орган у світі. Його рішення зазвичай найбільш авторитетні. Тому Україна як держава хотіла подати на Росію позов саме до цього судового органу.

Однак є проблема: Міжнародний суд ООН зазвичай працює тільки в тій ситуації, коли обидві держави хочуть розглядати спір саме у ньому. Тут РФ може сказати, що не хоче йти до суду. Але Україна обрала дві конвенції, які прописують обов’язкову юрисдикцію Міжнародного суду ООН. І Росія, умовно кажучи, не може відмовитися бути відповідачем у справі. Мені здається, що саме тому Україна обрала ці дві конвенції.

Лариса Денисенко: Але є й підстава. Якщо брати кримських татар — порушення їх прав підпадає під гарантії Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Тут є цей момент, на який, власне, і посилається уряд України.

Антон Кориневич: Одразу скажу, що це буде дуже важка справа. З одного боку, я абсолютно поділяю вашу точку зору про те, що кримські татари підпадають під те, що їх права на анексованому півострові порушують. Але є й інша сторона медалі — їхні права порушуються, тому що вони мають інші політичні погляди чи громадянську позицію. І, на жаль, у нещодавніх звітах міжнародних правозахисних організацій є точка зору про те, що права кримських татар порушуються не через їх національну й етнічну відмінність, а через політичні погляди. Відповідно, якщо це так, то і позов України не буде задоволений. Тобто нам треба дуже багато попрацювати, щоб довести що їх права порушують саме через національно-етнічну ідентифікацію.

Сергій Стуканов: А щодо іншого аспекту — фінансування тероризму? Чи в цьому аспекті справа для нас буде легшою?

Антон Кориневич: Справа для нас буде важкою. Я щиро вірю, що українська влада, уряд мають правильно задокументовані докази фінансування постачання зброї, палива бойовикам на Донбасі. Але в мене питання виникає в іншій площині — а хто сказав, що це терористи?

Доведення російської участі у фінансуванні і надання паливно-мастильних матеріалів, зброї буде меншою проблемою. Питання в тому, чи є бойовики на Донбасі терористами. Тут ми стикаємося із дуже серйозною проблемою. Єдиного визначення тероризму нема. Тобто немає такого біблійного його визначення, яке би всі застосовували. Ніхто не визнав так звані «ДНР», «ЛНР» терористами — ні Україна, ні ЄС, ні США.

Я вважаю, що Україна правильно зробила, коли вказала у позові на ті акти, які вважає терористичними — обстріл Краматорська, автобусу під Волновахою, мікрорайону «Східний». Сама позовна заява написана грамотно. Але треба не забувати, що збройні сили так званих «ЛНР», і «ДНР» нараховують близько 30 тис. людей. Чи зможе Міжнародний суд ООН визнати їх терористичною організацією, якщо їх є настільки багато? І якщо у них є повністю сформовані армійські корпуси, ієрархія, виконання наказів? Я не знаю прецедентів, коли такі організації визнавали терористичними. Але шанси у нас є.

Інший момент — визнання організації терористичною відбувається у політичній площині. Можливо, Україні варто було б спочатку досягнути цього на політичному рівні. Цього не зроблено і тому справа в суді ООН буде важкою. 

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.