Слухати

Країни ЄС зменшать споживання енергоносіїв на 40%, а на що здатна Україна?

13 жовтня 2016 - 09:37
FacebookTwitterGoogle+
У проекті «Європейська хвиля», що виробляється спільно із активістами ініціативи «Сильніші разом», говоримо про успіхи й невдачі у виконанні Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС

Один із пунктів Угоди про Асоціацію з ЄС передбачає, що Україна має впроваджувати програми енергоефективності. Про це говоримо із Романом Марецьким із Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Дмитром Наукменком — експертом Українського центру європейської політики.

Наталя Соколенко: Не так багато говориться про те, що відбувається в державі в контексті впровадження програм з енергоефективності. Яка нині ситуація?

Роман Марецький: Звісно, є державні програми підтримки. Ми працюємо над покращенням механізмів щодня. Стосовно існуючих механізмів і безпосередньо фізичних осіб — згідно із постановою №1056 (якщо ми говоримо про ОСББ, ЖБК)  передбачено відшкодування на енергоефективні заходи та матеріали 40%, але не більше 14 тисяч на одну квартиру (якщо у домі є субсидіант, то й більше).

Сергій Стуканов: По яких матеріалах передбачене відшкодування? І хто відшкодовує?

Роман Марецький: Програма дуже проста. Будь-яка фізична особа або ОСББ/ЖБК може звернутися за енергоощадним кредитом. Це допомога із заміною вікон, вхідних дверей, утеплення стін, заміна освітлення і т.і. Повний перелік можна знайти в постанові.

Наталя Соколенко: Як активно громадяни користуються цими можливостями?

Роман Марецький: Якщо ми говоримо про населення — воно досить активне, активність ОСББ, ЖБК теж зростає. Зберігається постійна позитивна динаміка.

Сергій Стуканов: Якщо повернутися до умов Угоди — що вже зроблено в цьому напрямку?

Дмитро Науменко: Євросоюз політику енергоефективності та енергозбереження впроваджує дуже давно. Механізм допомоги регулюється 27 директивою ЄС, що встановлює рамкові цілі — вказується, скільки в загальному ЄС та його країни-члени мають зекономити енергії до 2020 року. Для цього кожна із країн має створити механізми фінансової підтримки у вигляді національних фондів з енергоефективності. Європа нині вже може похвалитися успішними прикладами створення таких фондів.

Зараз ЄС ставить перед собою ціль зменшити енергоспоживання на 20% до 2020 року. Розглядаються пропозиції скоротити його і на 40%. Згідно із цим розраховуються конкретні цифри для кожної країни-члена на основі їх індивідуального портрету.

Наталя Соколенко: Зменшення енергоспоживання на 40% для України — це реально?

Роман Марецький: Звичайно, це реально. До прикладу, у Волинській області один із ОСББ із 172 квартирами за нашої підтримки здійснили облаштування ІТП (індивідуальні теплові пункти). Обсяг кредитних коштів — 2.1 млн грн, відшкодували їм 652.4 тис. грн. До модернізації витрати на опалення складали 15.54 грн на метр кубічний, після утеплення ця цифра скоротилась удвічі.

Ми маємо розуміти, що в контексті термомодернізації, енергозбереження, енергоефективності є різний комплекс заходів. Це потребує, перш за все, коштів. Якщо люди готові їх вкладати, а держава допомагатиме — досягти комплексної термомодернізації цілком реально.

Сергій Стуканов: У нас дуже багато кварталів, будинків, збудованих ще за радянських часів. Чи існує комплексна програма, яка б передбачала впродовж 10-15 років їх термомодернізацію?

Роман Марецький: Якщо будуть кошти на здійснення певної програми з комплексної термомодернізації, це зробити можливо. На сьогодні держава робить все можливе. 415 ОСББ вже скористалися програмою державної підтримки. Ми хочемо подовжити її на наступний рік.

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.