Слухати

«Kyiv Contemporary Music Days» - музична подія осені

08 вересня 2016 - 07:15
FacebookTwitterGoogle+
У Києві триває «Kyiv Contemporary Music Days»

В студії Громадського радіо Альберт Саприкін, засновник та директор фестивалю «Kyiv Contemporary Music Days», піаніст, композитор та Джунія Макіно, скрипаль, учасник «Internationale Ensemble Modern Akademie»

Василь Шандро: В Києві вже розпочався фестиваль, ініційований Вами. Розкажіть про нього. 

albert_saprykin.jpg

Альберт Саприкін // «Громадське радіо»
Альберт Саприкін
«Громадське радіо»

Альберт Саприкін: Фестиваль «Kyiv Contemporary Music Days» вперше був представлений минулого року. Розпочався він 11 грудня в Мистецькому Арсеналі. Протягом 10 днів відбулися 17 лекцій та концертів сучасної музики на десяти майданчиках у Києві та Львові за участі музикантів з 10-ти країн світу. Досвід спілкування з українською публікою нам дуже сподобався, саме тому ми вирішили продовжувати. Протягом 4-х місяців ми готуємо фестиваль, який вже розпочався.

На відміну від минулого року, він розсипаний у часі – триватиме з 5 вересня по 10 жовтня. В цей час відбуваються міжнародні майстер-класи з композиторами. На ці майстер-класи прийшли 28 заявок з 12 країн. Було обрано 12 композиторів з 7 країн світу. Зараз відбуваються інтенсивні «хардкорні» майстер-класи.

Перший концерт відбудеться в п’ятницю. 10 вересня відбудеться концерт електроакустичної музики. 22 вересня в Мистецькому Арсеналі буде прем’єра концерту скрипки з оркестром «Класика XX століття». Солістом буде Джунія Макіно, він для цього і приїхав, диригентом буде відомий в Києві Михеїл Менабде. Зараз Менабде живе у Відні, тому ми його спеціально привезли до Києва. Звучатимуть твори французького, естонського та українського композиторів. Ми вважаємо, що це буде музична подія осені.

Ірина Соломко: Що таке «contemporary music»?

Альберт Саприкін: Ми привозимо сучасну європейську музику, яка сьогодні звучить у виконанні тих музикантів, яких ми власне і привозимо. Те, що відбувається в Європі, ми намагаємось привезти в Україну. Ми запускаємо проект по культурній децентралізації: провести концерт сучасної академічної музики захотіли організатори з 16 міст України. Людям треба дати можливість почути музику у виконанні кращих європейський музикантів. 

Людям треба дати можливість почути музику у виконанні кращих європейський музикантів.

Ірина Соломко: Тобто сучасність полягає в тому, що останні новинки класичної музики лунають в Україні в єдиному європейському просторі?

Альберт Саприкін: Так.

Василь Шандро: Для чого ви приїхали в Україну? Чи є на музичній мапі Україна, яка позначена композиторами або диригентами? 

dzhuniya_makino.jpg

Джунія Макіно // «Громадське радіо»
Джунія Макіно
«Громадське радіо»

Джунія Макіно: В 2014 році Альберт запросив мене дати концерт в Києві. Саме тому я приїхав в Київ в перший раз.

Альберт Саприкін: Тобто завдяки нашому товариству Джунія тут. В 2013 році ми зробили концерт в Майстер-класі. З тих пір минуло 2 роки і ми вирішили зібратися більшою компанією, тому в 2015 році ми були в Києві разом. Джунія побачив велику різницю в країні з часів до Майдану та після. Тепер він відчуває себе, як вдома.

Василь Шандро: Чи є у вас слухач в Києві та в Україні загалом?

Альберт Саприкін: Щоб зібрати людей, ми повинні багато працювати. Коли люди прийшли в перший раз на концерт, то прийдуть і в інший, бо було багато коментарів від слухачів, що їх зацікавив наш виступ. Минулого року було багато людей – деякі сиділи навіть на сцені. На концерт тоді прийшла людина літнього віку на милицях, щоб послухати вже друге відділення сучасної складної музики.

Минулого року було багато людей – деякі сиділи навіть на сцені.

Ірина Соломко: Є точка зору, що сучасний світ не дуже сприймає класичну музику. Скільки приходило людей на ваші заходи? Скількох Ви очікуєте цього разу?

Альберт Саприкін: Я можу говорити лише про Київ. На концерт в Мистецькому Арсеналі до наш прийшли 450 чоловік. На всі інші події – 100-150.

Василь Шандро: А приходять колеги?

Альберт Саприкін: Приходять, але не так багато. В Києві люди, які не знайомі з класичною музикою, значно легше сприймають музику сучасну. Можливо, це пов’язано з тим, що це музика нашої епохи.

Ірина Соломко: Де можна дізнатися про ваші заходи та придбати квитки?

Альберт Саприкін: Ми є на фейсбуці, в нас є сайт. Там є вся інформація. Квитки ще є. Тож чекаємо на всіх!

Василь Шандро: Давайте послухаємо музику.

Альберт Саприкін: Звучить уривок з композиції угорського композитора Лігеті. Тут звучить тема скрипкового концерту.

Василь Шандро: Що таке сучасна музика у Японії?

Джунія Макіно: Зараз в Японії є студенти та композитори, які їдуть в Європу, щоб навчатися. В нас є традиційна музика, але зараз ми вчимося у Європи сучасній академічній музиці. Також ми беремо елементи традиційної японської музики та комбінуємо їх із сучасною академічною.

В нас є традиційна музика, але зараз ми вчимося у Європи сучасній академічній музиці.

Василь Шандро: Це такий тренд? Чи використовуються в Україні такі елементи поєднання?

Альберт Саприкін: Це було трендом протягом ХХ століття. Якщо говорити про українські мотиви в музиці, то використовування фольклорних елементів, на мій погляд, — застосування поверхових методів роботи. Треба використовувати композиторське мислення, що необов’язково передбачає фольклорну складову.

Ірина Соломко: Якщо говорити про сучасних українських композиторів: як ви оцінюєте те, що ми маємо?

Альберт Саприкін: Сучасна академічна музика виникла в Європі. Велику роль тут грає саме тип мислення. Ми є в котлі сучасної музики. Якщо говорити про українських композиторів, то в нас є дуже хороші та перспективні композитори.

Василь Шандро: Джунія грав когось з українських композиторів?

Альберт Саприкін: Так, грав. Ми виконували два твори українських молодих композиторів.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.