Слухати

Людина не боїться смерті, якщо спирається на вічні цінності, а не на сьогоденні обставини

02 жовтня 2015 - 06:56
Facebook Twitter Google+
Говоримо з українськими музикантами Мар’яною Садовською та Кирилом Стеценком про роль музичного мистецтва в подоланні криз в суспільстві
Людина не боїться смерті, якщо спирається на вічні цінності, а не на сьогоденні обставини / Програми на Громадському радіо

maryana_sadovska.jpg

Маряна Садовська
Маряна Садовська

1 жовтня  — Міжнародний день музики,  гості у святковому  настрої. Відзначають, що зараз в нашій країні музиканти виступають не тільки на традиційних сценах, а стали провідниками вічних цінностей, серед яких найперше — музика,  в зону АТО,  морально підтримують переселенців з Криму і Донбасу. Мар’яна Садовська розповідає, що щойно провела свій творчий вечір у клубі «Купідон», де були зібрані кошти для українських вояків. Ще раніше вона виступала в Маріуполі, проводила там майстер-класи для дітей і зрозуміла, наскільки важливою є для Донбасу популяризація української музичної культури. Вона каже, що у цьому мультинаціональному українському регіоні знайшла чудові зразки етнічної музики греків, болгар, але, водночас, тут шанують українську пісню.

stecenko_kyrylo.jpg

Кирило Стеценко
Кирило Стеценко

Кирило Стеценко,  нащадок знаного музичного роду Стеценків, розповідає про свій проект «БАХ 330», який здійснює як гуманітарну місію в різних містах України разом з донькою Ксенею, ученицею Львівської спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької, і одеським бандуристом Георгієм Матвієвим. Вони проводять паралелі між музикою Баха, який за визначенням критиків «був посланцем Бога», і творчістю українців-кобзарів, що грали на торбанах. А сучасником Баха був Богдан Хмельницький, а, отже, він міг слухати його музику. Зрештою, на концертах такої музики люди «прокидаються до життя», а , отже, вже не тратять його на другорядні речі. 

Галина Бабій: Мар’яно, розкажіть, будь ласка, про свою участь у громадянській місії.

Мар’яна Садовська: Все почалося з поїздки в Маріуполь рік тому. Я там була буквально за кілька днів до того, як російські війська ввійшли в Новоазовськ. Я там була у складі театру Леся Курбаса. І з того часу поверталася.

Єдине, що я, як музикант, може там зробити — це їздити туди з концертами

Галина Бабій: Для кого ви виступаєте?

Мар’яна Садовська: Дуже по-різному. Ми виступаємо для солдат регулярної армії, добровольчих батальйонів, просто для міських жителів, які приходять в парк. Також виступаємо для студентів університетів.

Галина Бабій: Кирило, знаю, що твій проект не пов’язаний із війною, воєнними  діями на Донбасі чи переселенцями, але думаю, що так чи інакше твоя діяльність не має спрямування на них.

Кирило Стеценко: Культура і мистецтво — це поняття стратегічні, а не ситуативні. Війни приходять і йдуть, а люди і нації живуть спираючись на широке дихання століть. І ті нації, які це розуміють і є великими. Коли війна вже почалась, то пізно розвивати культуру і заповнювати ці діри і помилки, які були допущені раніше.

Мистецтво вчить людей творчо діяти — не буди жертвою обставин, а самим формувати обставини.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.