Слухати

Малодосліджена сторінка української історії: що відбувалося між княжою добою і козаччиною?

17 червня 2018 - 10:28
Facebook Twitter Google+
Історик розповідає, що відбувалося на сучасних українських землях в період від княжої доби до козаччини
Малодосліджена сторінка української історії: що відбувалося між княжою добою і козаччиною? / Програми на Громадському радіо

Гість ефіру — історик, науковий співробітник Інституту історії України НАН України і НМІУ Ярослав Затилюк.

Василь Шандро: В анонсі ми назвали цей період «темні часи». З точки зору історії і науки це, може, не дуже коректно, але з точки зору нашого уявлення про період від княжої доби до гетьманату він розмитий. З точки зору історії як науки він так само розмитий?

Ярослав Затилюк: Я б сказав, що він менш популярний. Як ми дивимося на історію України, у нас одразу виникають асоціації княжа доба, козацтво, Іван Мазепа, імперський період, формування ідеї нації, Українська революція. Період XIII — XV століття випадає. До нього до певного часу завжди було найменше уваги істориків до певного часу.

Тема менш популярна, тому що українські історики будують розповідь, як розвивалася національна історія, подаючи головного героя цієї історії. У цьому періоді треба зробити перескок з княжих часів до козацьких і пояснити, чи немає тут розриву.

Вперше до цього періоду більш серйозно поставився Володимир Антонович. До нього мислили схемою козацьких літописів, яка давала дуже коротку викладку, буквально 15 рядків на Київську Русь, менше півсторінки на литовсько-руську добу.

Василь Шандро: Яке століття, які роки ми вважаємо остаточним припиненням існування давньокиївської держави?

Ярослав Затилюк: 1240-й рік. Київ зруйнований. Монгольські правителі намагалися зберегти столичний статус Києва, але не вийшло. Лишається Володимирсько-Суздальське князівство на Півночі і Галицько-Волинське князівство.

Василь Шандро: Куди перекочувала влада з Києва?

Ярослав Затилюк: В Галич, Холм, а потім, за схемою Антоновича і Грушевського, відбулося відновлення традицій за козацтва. Саме з цим періодом пов’язане формування української княжої еліти як такої. Я думаю, що всі чули про князів Вишневецьких, про князів Острозьких, князів Олельковичів.

Євген Павлюковський: Ви згадали, що стосовно певних періодів можуть бути лише певні припущення і реконструкції. Давайте їх озвучимо.

Ярослав Затилюк:
У Києві, ймовірно, призначають когось з Золотої орди намісниками. Сподіваємося, що керує Києвом людина з якихось Рюриковичів.

Наступна реконструкція про те, як тут уживаються литовські князі. Це вже 1362 рік. Є класичне уявлення про битву на Синіх Водах, яку виграв Ольгерд з великим успіхом. Археологи не знайшли підтвердження грандіозної битви на цій річці. Наступна реконструкція: якась битва була, але зіграло передусім те, що місцеве боярство, військові люди стали служити литовським князям, вони вирішили, що їм так краще, ніж служити «темникам» Золотої орди.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.