Слухати

«Матеріали про АТО переповнені сексизмом», — експертка ІМІ

16 березня 2016 - 10:48
Facebook Twitter Google+
Яка тенденція спостерігається у нових дослідженнях ІМІ стосовно гендерної рівності в українських медіа?
«Матеріали про АТО переповнені сексизмом», — експертка ІМІ / Програми на Громадському радіо

16_1_0.jpg

Ірина Земляна // «Громадське радіо»
Ірина Земляна
«Громадське радіо»

Українські медіа за минулий рік втратили 3% гендерного балансу у матеріалах. Про це свідчать результати дослідження ІМІ. Якщо у 2014 році гендерного балансу у доборі експертів дотримувалися на 20%, то у 2015 лише на 17%.

Василина Думан: Чи були у вас дослідження на цю тему?

Ірина Земляна: Вчора ми говорили про це. Ця дискусія стає традиційною для нас, тому що минулого року ми почали про це говорити і цього року продовжуємо. Щодо останніх досліджень, я можу говорити за сферу медіа. Показники нашого дослідження невтішні, бо лише кожен 5 матеріал в загальноукраїнських ЗМІ коментує жінка. Тобто жінка виступає, як експертка.

Василина Думан: Це з якихось окремих питань чи з будь-яких?

Ірина Земляна: Взагалі з будь-яких. Тобто жінка, як експертка, виступає в загальнонаціольних медіа тільки в 17% матеріалів.

В порівнянні з минулим роком цей показник знизився, тому що в 2015 році 20% матеріалів коментували жінки.

Анастасія Багаліка: Які саме теми коментують жінки у медіа?

Ірина Земляна: Найчастіше жінка з’являється у матеріалах про шоу-бізнес. Згадують про жінок-політикинь, але найчастіше такою героїнею є Ангела Меркель, рідше Юлія Тимошенко. Звичайно, після арешту Надії Савченко тема стає актуальною, тому і вона також підвищує рейтинг українських жінок в ЗМІ.

Василина Думан: Які ще є дані у дослідженні, зокрема стосовно армії і політики? Ви піднімали таке питання, чи дійсно українці ставляться з упередженням до політикинь і жінок-військових.

Ірина Земляна: Якщо говорити про дослідження, які ми обговорювали вчора на дискусії, то українці готові голосувати за жінок у політиці, але медіа применшує жінку у нашому суспільстві. Українці споживають інформацію з медіа і виходить так, що про жінку говорять менше, ніж самі українці готові за неї голосувати.

Анастасія Багаліка: Тобто у жінки у медіа і досі є якась традиційна роль чи ніша?

Ірина Земляна: Так.

Анастасія Багаліка: Ваша дискусія була присвячена підсумкам 8 березня. Для нас цей день завжди є приводом говорити на гендерну тематику. Як ви відзначаєте цей рік? Він демонструє якісь зміни у ставленні і до дати, і до теми гендерної рівності?

Ірина Земляна: Якщо порівнювати минулорічну дискусію, то запросити туди чоловіків було значно важче, тому що вони вважали, що ця тема непотрібна і неактуальна. Цього року це було легше, що нам приємно. Також минулого року ми починали говорити про гендерні квоти в політиці і це сприймалося досить негативно.

Всі говорили, що мабуть, це неможливо. І пройшло декілька місяців і був прийнятий закон про гендерні квоти. Інша справа, що це не зовсім спрацювало у нашій політиці, але це стало можливим.

Василина Думан: Чому не спрацювало?

Ірина Земляна: Тому що покарання за недотримання гендерних квот зовсім не було передбачено в законі.

Анастасія Багаліка: Є тема, про яку варто говорити. Про вітальну листівку каналу UA:Перший з нагоди 8 березня. Дуже цікава дискусія розгорілася у коментарях до посту моєї колеги Ірини у соціальних мережах про те, що така розсилка в інтонації привітання з нагоди весни і жіночності дещо недоречна і є застарілою риторикою. Яка ваша думка? Якою гендерна риторика має бути на Суспільному телебаченні?

Ірина Земляна: ІМІ провів дослідження проблем регіональної журналістики у 8 регіонах України. Хочу сказати, що однією з головних проблем, яка зазначалася в кожному регіоні — застарілість підходів в журналістиці. Я думаю, що це привітання було саме проявом цієї проблеми.

Як на мене, для жінок не треба нічого особливого. Потрібно вітати щиро і не наголошувати на красі і жіночності. І мені подобається ще таке: «Залишайтеся завжди красивими і ніколи не старійте!»

Анастасія Багаліка: Можна зателефонувати в ефір і поставити запитання до нашої експертки. Нагадаю, що запитання мають стосуватися нашої теми — гендерний баланс і проблематика в українських медіа. Я думаю, що вона стосується не тільки теми експертного коментування у медіа, а і теми самих журналістів і журналісток і якихось сексистських моментів, які мають професійне забарвлення.

Ірина Земляна: Жінок в медіа працює більше, але якщо порівнювати, то на керівних посадах їх менше. Журналісток-жінок більше, але герої їхніх матеріалів в більшості чоловіки. Тобто така внутрішня гендерна нерівність спостерігається.

Анастасія Багаліка: Які ви медіа досліджували?

Ірина Земляна: Щодо загальнонаціональних ЗМІ ми досліджували Фокус, Кореспондент, Комсомольська правда, Сегодня, Факти, Вести, інтернет-видання УНІАН, ЛІГА, Обозреватель, Українська правда і Лівий берег.

Статистика по всім цим виданням дуже схожа, але ми її узагальнили.

Анастасія Багаліка: Що досить дивно, тому що серед цих видань є ті, які мають досить різну редакційну політику, зокрема стосовно своїх працівників.

Ірина Земляна: У 10 регіонах України ми досліджуємо також 2 інтернет-видання і 2 друкованих, то дані майже скрізь однакові. Єдине, що в регіонах спостерігається трішки більший відсоток жінок в медіа. Зазвичай це пов’язано з тим, що там жінок на керівних посадах більше. Але проблеми дуже схожі.

Василина Думан: Чи намагалися ви для себе з’ясувати, чому саме так? Чому є якісь блокуючі фактори? Чому цей відсоток абсолютно різний по різних виданнях попри те, як моя колега зауважила, справді редакційна політика різна?

Ірина Земляна: Одна з проблем — це відсутність якоїсь загальної національної бази експерток. Коли ми проводили фокус-групи на дослідження проблем регіональної журналістики по 8 регіонах, ми виявили, що не тільки експерток, а й експертів взагалі. Вони стали або заполітизовані, або дуже часто джинсують. Тому ІМІ вирішив створити таку базу експертів, де буде 50 на 50 експертів і експерток. Ми її дамо в користування журналістам.

Анастасія Багаліка: Це неймовірно, бо знайти незаполітизованого експерта, який прийде до вас в ефір і ви знатимете точно, що не треба буде його фільтрувати, скеровувати у потрібному руслі, щоб він не сказав чогось такого, що закликатиме до чогось дуже важко. Я знаю, що колеги, які роблять кампанію Повага, створюють також загальнонаціональну базу експерток для медіа. Наскільки важко створити таку базу?

Ірина Земляна: Реальність показує, що експерток можна знайти у будь-якій темі і це не важко, потрібно тільки шукати і питати. У нас є поняття «модних експертів», яких всі запрошують. Журналісти інколи не хочуть шукати інших, бо можна запросити, кого вже знаєш.

Василина Думан: Тобто ви рекомендуєте свідомо підходити до акценту на гендерну рівність у пошуку експертів та експерток?

Ірина Земляна: Один з журналістських стандартів говорить, що в матеріалах має бути гендерний баланс.

Анастасія Багаліка: До речі, скептики і противники такого підходу чомусь зауважують на тому, що якість матеріалів від дотримання гендерного балансу може страждати. Це розповсюджений стереотип.

Ірина Земляна: Я не вважаю, що якість буде страждати, а навпаки буде покращуватись і ми розумітимемо більший спектр проблем.

Анастасія Багаліка: Як останнім часом звучить сама тема гендеру в українських медіа?

Ірина Земляна: Нам здається, що зрушення є і вони відчутні. Допомогло в цьому обговорення гендерних квот, бо це дуже широко висвітлювалося в медіа. Люди почали про це більше говорити і усвідомлювати доцільність саме гендерної проблематики.

Василина Думан: Хочу зачепити ще інші сфери, зокрема про жінок в армії. Про що саме дискутували, які аспекти найпроблемніші і чи можна говорити про те, що є якісь успіхи в цьому напрямку?

Ірина Земляна: Було презентовано дослідження «Невидимий батальйон», який свідчить, що жінки в армії є, але вони невидимі, тому що в армії не прийнято мати жінку на керівних посадах. Експерти, які досліджували жінок  армії говорять, що їм потрібно докладати все більше і більше зусиль, щоб бути там помітними.

Василина Думан: Вочевидь це якось аргументують?

Ірина Земляна: Є якісь досить застарілі норми, наприклад те, що жінка не може піднімати вагу вище, ніж 7 кілограмів. Але жінка, яка презентувала це дослідження, говорила, що її кіт важить більше і тому це абсурдні норми. Мені важко говорити про такі норми, бо ми не досліджували цю тему.

Анастасія Багаліка: Як в українських медіа з фемінітивами?

Ірина Земляна: Дуже погано. Вони майже не вживаються — це такі сучасні медіа, які презентують новітні підходи, такі як «Громадське радіо».

Анастасія Багаліка: Як ставляться до фемінітивів у регіональних медіа?

Ірина Земляна: Вони майже не вживаються. Найчастіше це новітні медіа, інтернет-видання, у колонках авторів або авторок. У новинних матеріалах не вживаються.

Анастасія Багаліка: З того, що я спостерігала, є набір фемінітивів, який вже стає прийнятним. Наприклад, є фемінітив «фахівчиня» який страждає від маловживаності. Чи робили ви якесь окреме дослідження по мові у ЗМІ, зокрема по мові сиксизму?

Ірина Земляна: Ми робили дослідження по мові ненависті, тому що тема АТО продукує багато матеріалів. Ми очікували, що результатами нашого дослідження стане багато негативних слів щодо проросійських військ. Насправді більше мови ненависті спостерігається до жінок — для нас було це великим сюрпризом.

Нещодавно я читала статтю, де було сказано, що «секретар міської ради перетворився на так звану секретарку». Таких висловів дуже багато.

Анастасія Багаліка: Я думаю, що тема гендерного балансу у західних країнах є доволі однозначною, його просто дотримуються у політиці.

Ірина Земляна: Так, були запроваджені квоти, які успішно працюють.

Василина Думан: Ви говорили, що згадування жінок навпаки більше стало в порівнянні з минулим роком, що квотування спрацювало, але обговорення є успішними. Чому?

Ірина Земляна: Ми прогнозуємо, що представлення жінок у політиці було б набагато вищим у мирний час. Змістилися акценти і ми багато говоримо саме про військову тематику.

Анастасія Багаліка: Які ще теми страждають від браку гендерного балансу?

Ірина Земляна: Є вузькі спеціалізовані теми, наприклад, енергетика, будівництво — це специфічні теми. Але журналісти просто не пробували там шукати експерток. Насправді вони є і їх легко знайти, як показує наша база даних.

Василина Думан: Можливо, справді варто шукати фахівців у справі, а вже на другому плані дивитися, якої вони статі?

Ірина Земляна: Безперечно, якість має бути основою, але, як ми знаємо, жінок у суспільстві більше і ці жінки десь працюють. До них просто ніхто не звертається, бо не прийнято говорити про армію з жінкою. У суспільстві існують стереотипи, що з жінками можна говорити про косметику, шоу-бізнес, освіту.

Анастасія Багаліка: На сайті проекту Повага опубліковано матеріал про те, що українські депутатки вимагають вибачення від ведучого радіо «Ера ФМ» Матвія Ганапольського через його висловлювання у ефірі. Висловлювання дискримінаційного характеру прозвучали під час програми «Ранок з Матвієм Ганапольським».

Ірина Земляна: Мені було приємно цього року отримати вітання від чоловіків і жінок, коли вони говорили: «Вітаю з днем боротьби жінок за свої права!» Мені було не приємно слухати такі вітання, як: «Нехай звучить завжди музика на твою честь, бо ти така гарна!» Не потрібно ще раз наголошувати на якусь особливість жінок, на їх фізіологічні особливості, просто потрібно ставитися рівно.

Анастасія Багаліка: Я помітила, що у нас є ще один прецедент радянського підходу до свята — 23 лютого, яке вже майже забуте. Натомість є 14 жовтня, 6 грудня. На цих прикладах простіше пояснити людям, чому це свято не потрібне, ніж на прикладі 8 березня.

Ірина Земляна: 8 березня — це не свято, а особливий день, який просто варто відзначити. Всі пам’ятають подарунок для Оксани Сироїд. Мене вражає, як може незнайомий чоловік презентувати незнайомій жінці парфуми.

Анастасія Багаліка: Є преценденти, коли за сексизм у ЗМІ були гучні дискусії?

Ірина Земляна: Дискусії завжди гучні, але вибачень найчастіше не отримують.

Анастасія Багаліка: Чи можете ви спрогнозувати, чи будуть вибачення від Матвія Ганапольського?

Ірина Земляна: Якщо він справжній чоловік, скажу по-сексистські, то він мусить їх зробити.

Анастасія Багаліка: Цей рік, якщо його оцінювати рамками гендеру, то він щось змінив в суспільстві?

Ірина Земляна: Розширився дискурс, про це почали більше говорити, завдячуючи гендерним квотам і хочеться подякувати жінкам-політикиням, бо вони є ефективнішими за чоловіків-політиків, як говорять дослідження.

Ефективніші в плані законотворчості, вони є співавторками більшості законопроектів і різних ініціатив.

logo За фінансової підтримки Уряду Швеції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.