Слухати

Медіаюрист розповів про основні загрози законопроекту №6688 (ВІДЕО)

07 липня 2018 - 08:35
Facebook Twitter Google+
5 липня ВР не розглядала проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері»
Медіаюрист розповів про основні загрози законопроекту №6688 (ВІДЕО) / Програми на Громадському радіо

«Найголовнішою загрозою законопроекту є те, що він не досягне своєї мети – захисту інформаційної безпеки держави».

Що передбачає законопроект та які загрози він несе – про це розповідає Алі Сафаров, медіаюрист ІМІ.

 

Алі Сафаров: Законопроект називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», але він вміщує зміни не тільки в інформаційне законодавство, а також в кримінальне законодавство, кримінальне процесуальне законодавство, в Кодекс про адмінправопорушення, законодавство, яке пов’язане з регулюванням Інтернету. Зокрема передбачається, що в певних випадках слідчий може на 48 годин блокувати фактично будь-який ресурс без рішення суду. Саме ці норми, враховуючи невизначеність в законодавстві, в тому числі в цьому законопроекті щодо того, в яких саме випадках це має відбуватися, викликали таку бурхливу реакцію в медіаспільноти.

Дмитро Тузов: Які загрози вбачаєте ви в цьому законопроекті?

Алі Сафаров: Найголовнішою загрозою законопроекту є те, що він не досягне своєї мети – захисту інформаційної безпеки держави. Він виписаний таким чином, що для того, щоб забезпечити блокування всіх небезпечних сайтів, як тут передбачено процедурою, враховуючи сутність мережі Інтернет, найпростіший спосіб – фактично закрити мережу Інтернет як таку.

Всі інші варіанти будуть лише вибірковим застосуванням законодавства до деяких гравців ринку. Саме це створює найбільшу небезпеку. По-перше, це призводить до використання адмінресурсу для вирішення господарських взаємовідносин у конкурентній боротьбі, наприклад, між провайдерами. По-друге, це створює правовий нігілізм у суспільстві: суспільство розуміє, що закони не діють, а коли не діють закони, починають діяти не державні, а інші правила поведінки. Для України це дуже болючий момент і дуже шкідливий.

Читайте також: Верховна Рада не розглядала законопроекту про досудове блокування сайтів

Василь Шандро: Що означає це блокування сайтів? Це приблизно та ж історія, яка була з російськими соцмережами та частиною сайтів?

Алі Сафаров: У нас все-таки не так, як у Росії – там рішення приймаються не слідчим, а Роскомнадзором і це відбувалося ще більш неврегульовано.

Але, наприклад, у нас в Кримінальний кодекс пропонується внести статті, які передбачають блокування інформаційного ресурсу з припиненням доступу необмеженого кола осіб-споживачів телекомунікаційних послуг. В умовах, коли інформація розповсюджувалася з певного джерела, наприклад, вилучався тираж книг, газет, припинялися телепередачі – це могло спрацювати, але в умовах Інтернету, коли одночасно можна отримувати інформацію з декількох дзеркал сайтів, можна створювати багато ресурсів, зупинити розповсюдження інформації майже неможливо.

Василь Шандро: Але механізм такий, що основні рекомендації подаватимуться провайдерам?

Дмитро Тузов: А далі можна передбачити, що знову маски-шоу, вилучення серверів у провайдера…

Алі Сафаров: Саме про це я й кажу. На жаль, це може призвести до того, що боротьба провайдерів між собою перетвориться на застосування цього законодавства із метою не припинити доступ до шкідливої інформації, а з метою знищення якогось провайдера-конкурента.

Дмитро Тузов: А чи є визначення того, що є шкідливою інформацією? Насправді, може бути інформація, яка шкодить національним інтересам, — і що робити в такому разі?

Алі Сафаров: У нас в чинному законодавстві вже є визначення, яка саме інформація шкодить національній безпеці. Більше того, і українське законодавство, і міжнародне чинне законодавство передбачає, що в таких випадках може бути обмеження свободи слова і держава відповідно до Конвенції про права та основоположні свободи людини, має достатньо широкі повноваження, як це тлумачити. Європейський суд із прав людини в справах Туреччини дуже багато разів розглядав питання, чи можна застосувати певні санкції для перешкоджання розповсюдженню шкідливої інформації та визначав, що держава діяла правильно.

Читайте також: Любой сайт можно будет закрыть без суда даже за комментарий, — юристка о скандальном законопроекте

У нас Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за розповсюдження інформації, яка спрямована на знищення незалежності України, на повалення конституційного ладу, органів державної влади озброєним шляхом і таке інше — тобто чинне законодавство це передбачає. Механізмів при цьому достатньо багато.

Василь Шандро: Чи є повноваження в слідчого застосовувати блокування щодо українських сайтів – наприклад, це магазин, який продає горщики, і хтось вирішив, що він небезпечний?

Алі Сафаров: Якщо сайт із горщиками, а горщики містять символіку «ЛНР», «ДНР» та антиукраїнські заклики — це вже не горщики, це питання розповсюдження забороненої інформації, яка передбачає кримінальну відповідальність. Але питання в тому, що коли хтось розповсюджує таку інформацію, за нашим Кримінальним кодексом слідчий має не боротися з інформацією, він має завдання боротися з розповсюджувачем — з тією чи з тими фізичними особами, які цим займаються.

Дмитро Тузов: Як протидіяти, коли це фізично неможливо зробити і шкідливий сайт на окупованій території виливає різну гидотну на Україну?

Алі Сафаров: Зараз процедура якраз передбачена. В такому випадку за кримінальним законодавством, у тому числі через суд, можуть бути прийняті певні заходи для того, щоб заблокувати розповсюдження такої інформації. Але є процедура, все це відбувається через судовий розгляд. Є процедура, а це певне ускладнення — всі хочуть робити так, щоб їхня робота була легшою.

Василь Шандро: Яка ймовірність того, що законопроект може стати чинним законом? Історія з ним виникла не вчора та не позавчора.

Алі Сафаров: Цей законопроект зареєстрований рік тому — в липні 2017 року. Тільки коли його підняли зараз у ВР для того, щоб приймати, реакція суспільства й зупинила цей процес.

Дійсно, в умовах, коли йде війна, інформаційну безпеку треба забезпечувати, проблема в тому, що робити це треба нормально. В законопроекті формулювання визначено таким чином, що це не буде нормально зроблено. Авторами законопроекту було зазначено, що всі недоліки вони виправлять до другого читання, але, на жаль, це неможливо — регламент ВР чітко передбачає, що змінювати концепцію не можна. Ми сподіваємося, що автори відкличуть цей текст, доопрацюють його, можливо, з залученням медіаспільноти й ми вийдемо на якийсь компроміс, який дозволить забезпечити інформаційну безпеку без порушення права.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.