Слухати

Медреформа: чуда не буде. Що чекає на українців з 2018 року?

20 жовтня 2017 - 08:57 891
Facebook Twitter Google+
Верховна Рада проголосувала у другому читанні закон про медреформу. Найбільш резонансні положення законопроекту коментує Євген Гончар, секретар громадської ради МОЗ

Голосування законопроекту №6317 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» відбулося з певною кількістю правок. Що змінили ці правки в суті медичної реформи та що очікувати українцям з наступного року?

 

Євген Павлюковський: Загалом як ви оцінюєте те, що прийняла ВРУ: зрада чи перемога?

Євген Гончар: Однозначно, перемога.

Євген Павлюковський: Йдеться про те, що з 2018 року українці отримають якіснішу систему медичного обслуговування?

Євген Гончар: Реформа передбачає доволі тривалий процес, декілька років, змін у системі охорони здоров’я. Можливо, в це будуть вноситись деякі зміни. З 2018 року має запрацювати реформа первинної ланки: сімейні лікарі, дільничні педіатри, дільничні терапевти. Частина з них зможе працювати за реформованою системою, для частини буде перехідний період і вони зможуть працювати, як раніше.

З 2019 реформа має почати стосуватись вторинної та третинної ланки охорони здоров’я. Це стаціонари, спеціалізована допомога. Реформа передбачає, що з наступного року в первинній ланці лікарі будуть отримувати гроші за кожного пацієнта, який підпише з ними декларацію. Це стимулюватиме лікарів до надання більш якісної медичної допомоги, а пацієнти зможуть обирати лікарів.

Євген Павлюковський: Маємо закон, який має велику кількість правок. Зокрема правка, яка стосується співоплати за певні медичні послуги.

Євген Гончар: Співоплата не передбачена цим законом. Законопроект був проголосований в редакції Комітету охорони здоров’я, який виключив цю норму. Дехто каже, що це велика втрата, а дехто каже, що й так можна працювати.

Євген Павлюковський: Що зміниться для громадянина, який прийде протягом 2018 року до сімейного лікаря?

Євген Гончар: Пацієнт отримає вичерпний перелік медичних послуг, на які він може гарантовано розраховувати. Буде формуватись пакет медичних гарантій, його буде приймати ВРУ в рамках бюджетного процесу, пацієнт зможе знати, на що він може розраховувати, а на що не може.

Тобто законопроект створить ці правила, які мають виконуватись, бо за них безпосередньо буде сплачено кошти. В контексті первинної ланки це стосується сімейної медицини. Ви підписали декларацію з сімейним лікарем, він отримав за вас кошти, в разі необхідності ви можете прийти і звернутись до нього, можете здати вичерпний перелік аналізів, який буде розрахований згідно гарантованого пакету послуг та вичерпний перелік лікарських засобів, який буде в національному переліку та відповідно до реімбурсації.

Анастасія Багаліка: Як правки змінили суть законопроекту?

Євген Гончар: Залишилась редакція Комітету, яку вже до цього можна було проаналізувати. Якщо не помиляюсь, була ще одна технічна правка від пана Березенка з приводу початку роботи реформи. Ключові положення залишилися в компромісній версії Комітету Міністерства.

Євген Павлюковський: Окрім того, були вилучені положення про запровадження міжнародних настанов шляхом визнання їх джерел. Поясніть цей пункт.  

Євген Гончар: Це стосується не так ліків, як процедури лікування. Кожне захворювання лікується відповідно до певних протоколів. Є певні міжнародні організації, регулятори, вони створюють настанови, протоколи, як це робити. Україна адаптує закордонні. Законопроект пропонував більше легалізувати це питання і ввести в правове поле. Але те, що викреслили цю норму, не є критичною правкою. Міністерство має можливість імплементувати це за допомогою нормативних актів, наказів Міністерства, що вже частково було зроблено.

Євген Павлюковський: Ще один аспект — залучення субвенцій на розвиток медицини. Наскільки це важлива складова?

Євген Гончар: Наразі це фінансується за рахунок бюджету, місцевого та державного. Законопроект передбачає, що з часом буде певний перехідний період, буде фінансування за пацієнта та за випадок. Якщо була прооперована грижа, лікарня отримала гроші, якщо не була — не отримала. Але в той самий час місцеві громади можуть додатково фінансувати свої установи, наприклад, виконувати ремонти.

Євген Павлюковський: Одна з найрезонансніших норм, яка була вилучена, поняття співоплати за медичну послуги. Що, можливо, втратив законопроект з вилученням цього поняття?

Євген Гончар: Коли буде створений гарантований перелік медичних послуг, вони будуть 100% покриватись. Умовно, 200 нозологій, операцій,маніпуляцій. Співоплата передбачала, що окрім цих умовних 200, буде близько 200-300, які держава буде сплачувати частково. Наприклад, реабілітація: ви сплатили половину, держава половину. Але депутати вирішили, що це не треба робити. Тому ми залишились з тим, що в нас буде трохи більше 100% покриття послуг, але не буде часткового покриття.

Євген Павлюковський: А якщо не вистачить закладеного 100% покриття на лікування чи подальшу реабілітацію пацієнта, як тоді діятиме цей механізм?

Євген Гончар: Буде розрахована вартість кожної послуги. Наприклад, якогось оперативного втручання. І вона буде фінансуватись, якщо вона коштує умовні 10 000 гривень, і вам зробили цю операцію, лікарня отримує 10 000 гривень. Кількість цих послуг буде розрахована якимось аналітичним способом, можливо, будуть вноситись певні зміни до бюджету.

Євген Павлюковський: Але є операції, які коштують не 10 000, а 100 000.

Євген Гончар: Але через те, що нема співоплати, вам необхідно заплатити повну вартість цього оперативного втручання з власної кишені або за рахунок страхових внесків. Тобто наразі ви маєте сплатити і 10 000, і 100 000, базовий перелік має покриватись.

Анастасія Багаліка: Вагітність і пологи — це одна з тем, на якій дуже багато спекулювали і говорили, що тепер це буде платним.

Євген Гончар: Це неправда. Вагітність і пологи — це ключове питання, було вирішено, що вони будуть гарантовано безкоштовні. Вартість пологів буде сплачуватись з державного бюджету, пацієнти не будуть змушені платити з власної кишені, окрім випадків, якщо будуть надаватись додаткові послуги. Наприклад, якась нова палата, можливо, якісь певні послуги, які захочуть надавати лікарні і вам вони будуть цікаві

Анастасія Багаліка: Як держава буде контролювати те, які послуги лікарні захочуть надавати, а які вони будуть примушувати пацієнтів оплачувати?

Євген Гончар: Буде перелік послуг, який мають гарантовано бути безкоштовні для населення.

Анастасія Багаліка: Наприклад, є пологовий будинок, де половина палат відремонтовані, а половину не встигли чи не захотіли. Але адміністрація пологового може захотіти зробити так, що за кращі палати треба буде платити, а за погані можна не платити.

Євген Гончар: Якщо ці погані відповідають санітарним нормам і законодавству, то ви їх отримаєте. Якщо ви хочете кращу палату, скоріш за все, вам доведеться доплатити гроші.

Я впевнений, що стосовно всього цього будуть дискусії, людські фактори. Впевнений, що будуть певні зловживання, тому, можливо, необхідно буде вносити якісь зміни, Міністерству зі свого боку треба буде краще комунікувати, доносити права пацієнтів і те, що вони можуть отримати безкоштовно. Чуда не відбудеться. Будуть більш-менш ясні правила гри, але чудес, на жаль, не буває.

Євген Павлюковський: Гарантований пакет і його вартість ще не затверджений. Але на що можна розраховувати українцям? Буде йтися про 10 000 гривень чи 50?

Євген Гончар: З наступного року буде тільки первинна ланка. Вона включає 370 гривень за одного пацієнта, що отримує лікар, плюс профілактичні огляди певні аналізи. Все, що стосується іншого дороговартісного лікування буде з 2019 року, у 2018 році депутатам необхідно буде прийняти бюджет і, очевидно, буде певне політичне питання, які послуги вносити, а які ні, буде вестись певний розрахунок.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.