Слухати

Міліціонери відмовлялись свідчити через страх повернення Януковича — адвокат

27 червня 2016 - 07:48 347
Facebook Twitter Google+
Адвокат Маркіян Галабала каже, що затримані днями у справі Майдану екс-беркутівці досі працюють у Національній поліції в Харкові

Адвокат Небесної Сотні розповідає, як просуваються судові справи щодо розстрілів та побиття протестуальників під час розгону Майдану.

galabala.jpg

Маркіян Галабала // «Громадське радіо»
Маркіян Галабала
«Громадське радіо»

Василь Шандро: Минуло більше 2,5 років. Що відбувається зараз, на якому етапі судові справи?

Маркіян Галабала: Результати є, вже навіть є вироки за конкретними справами, зокрема тітушок у Києві та Харкові. Близько 10 проваджень є у районних судах Києва, де обвинувачуваними є переважно працівники міліції і «Беркуту».

Ключові справи — це справа 5 беркутівців, яка слухається у Святошинському райсуді Києва, а також обвинувачення колишнього начальника СБУ в місті Києві та Київській області, якому також інкримінують незаконні дії проти протестувальників.

Є прогрес, але він надзвичайно повільний.

Тетяна Трощинська: 24 червня відбулися звіти генпрокурора Луценка про затримання екс-беркутіців у Києві та Харкові. Ідеться про певну активізацію чи новий подих?

Маркіян Галабала: Під час зустрічі Луценка з адвокатами Небесної Сотні він задекларував, що зацікавлений показати якнайшвидший і якнайякісніший результат у розслідуванні цих справ.

Затримання харківських беркутівців, причетних до вбивств і заподіяння тілесних ушкоджень 18 лютого 2014 року — це один із кроків, спрямованих на реалізацію його планів.

Найбільш прикро, що на момент затримання ці харківські беркутівці залишалися чинними працівниками поліції, відповідно могли перешкоджати слідству, використовуючи своє службове становище.

Тетяна Трощинська: І вони пройшли переатестацію?

Маркіян Галабала: До кінця мені це невідомо, тому що процес атестації про окремих областях триває, але скоріш за все, так.

Слідству і міліції було відомо, що 18 лютого коло Маріїнського парку був задіяний «Беркут» із трьох областей, зокрема Харківської. Чому по цих особах, недавно затриманих, не було проведено службове розслідування, невідомо.

Якщо порівняти набір до КОРДу (Корпус оперативно-раптової дії — ред.) — там під час конкурсу вони проходять детектор, де їм ставлять запитання, чи вони були причетні до розгону Майдану, і ймовірність того, що їх не вичислять, дуже низька.

Чому цього не було зроблено по трьох підрозділах «Беркуту», задіяних у найгарячіших точках в найгарячіших час — питання до міністра внутрішніх справ Авакова.

Василь Шандро: Ця галузь правоохоронних органів якось реформована крім того, що змінилися назви?

Маркіян Галабала: Якісь зсуви однозначно відбулися, навіть якщо взяти до уваги, яка кількість колишніх міліціонерів, особливо офіцерського складу, оскаржує своє звільнення з міліції — у Вищому адміністративному суду перебуває близько 100 скарг.

Василь Шандро: Наскільки у службовців правоохоронних організацій є можливість приймати власні рішення, якщо вони бачать, що накази є поза здоровим глуздом і поза законом?

Маркіян Галабала: Ця ситуація врегульована в юридичному плані. Злам у сфері виконання злочинних наказів відбувся після Нюрнберзького процесу, тому що більшість підсудних казали: ми не винуваті, бо виконували наказ.

У чинній редакції Конституції є припис, який каже, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні накази. Зрозуміло, що це питання оціночне, і в кожній ситуації потрібно враховувати комплекс факторів, але якщо навпроти тебе стоїть протестувальник із дерев’яним щитом, а в тебе АК, ти не повинен стріляти на ураження.

Василь Шандро: Накази цього періоду якось матеріалізовані?

Маркіян Галабала: Статутами передбачена видача усного наказу, які так само підлягають виконанню, як письмові. У 99% випадків давались усні накази. Водночас у матеріалах кримінальних проваджень є певні факти, які підтверджують, що наказ на дозвіл використовувати зброю давався.

Хто саме дав такий наказ, звичайно, замовчується, але потрохи міліціонери починають давати покази проти певних учасників цих подій. Це чи не єдиний спосіб розламати цю систему кругової поруки.

Із харківськими беркутівцями була ситуація, що вони боялися давати покази, тому що їх начальник був їхнім начальником у міліції.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.