Слухати

Мораторій міськрад на підвищення тарифів — це «забіг божевілля», — експерт

16 липня 2016 - 07:11 238
Facebook Twitter Google+
Міськради не мають повноважень накладати мораторій, але повинні вимагати від уряду ухвалення програми енергоефективності

svyatoslav_palyuk.jpg

Святослав Павлюк // «Громадське радіо»
Святослав Павлюк
«Громадське радіо»

Так вважає голова Київської офісу асоціації енергоефективних міст Станіслав Павлюк, який в студії «Громадського радіо» коментує ситуацію з мораторіями деяких мерій на підвищення тарифів на газ.

Три міських ради — Дніпровська, Київська та Житомирська наклали мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Тетяна Трощинська: Чи слід виконувати цей мораторій? Чи достатньо повноважень у цих рад, щоб його накладати?

Святослав Павлюк: Ситуаціях є божевільною. Формально органи місцевого самоврядування не мають жодних повноважень накладати мораторій на рішення центральної виконавчої влади, в даному випадку Кабінету Міністрів та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

Причиною всього цього є популізм. Тарифи встановлюють міські теплокомуненерго, котрі подають пакет документів до НКРЕКП, і вони роблять самі свої розрахунки відповідно до своїх затрат.

Очевидно, коли Кабінет Міністрів прийняв рішення, що ціна на газ буде вищою, тобто бездотаційною, з’явилася потреба перерахувати тарифи. І національний регулятор їх перерахував просто автоматично — на складову газу і електроенергії в тарифі.

Після того, як акт увійшов в дію, міста зрозуміли, що їм це не подобається, і вони забажали не виконувати його положень.

Але більшість місцевих комуненерго є міською власністю, і будь-який їх фінансовий стан відіб’ється на бюджеті міста, яке зобов’язане буде покрити ту різницю, яка виникне.

Василь Шандро: Для чого цей мораторій був накладений цими радами? Це якийсь популістичний крок?

Святослав Павлюк: Це забіг божевілля, оскільки виникла ситуація, коли мери менших міст побачили, що в Києві депутати міської ради боряться за низькі тарифи, з монополізмом цього Кабміну, і вони хочуть робити те саме.

І починається марафон, в якому не має зорового глузду, тому що він не має під собою ніяких правових підстав.

Василь Шандро: А підвищені здоровий глузд є?

Святослав Павлюк: Так, є. 20 років тому ми видобували в себе на території 50 млрд кубометрів газу, і нам його вистачало. Але, оскільки ми цей газ завжди продавали по собі вартості, то українські газовидобувні компанії не мали розвитку для того, щоб інвестувати кошти в нові свердловини та родовища.

З часом наше видобування впало до 18 млрд кубометрів газу, з чого державна компанія «Укргазвидобування» видобула близбко 14 млрд, незначна частина пішла на технологічні потреби, а для населення залишилось близько 13 млрд кубометрів газу. А решту між тим, що споживає населення і теплокомуненерго нам приходиться імпортувати. Тому виходить, що ми будемо платити ринкову ціну або за свій газ, або за імпортний.

Якщо ми не будемо платити за цей газ реальну ціну, «Укргазвидобування» просто не буде мати грошей для того, щоб цей газ видобути, для того, щоб він був українським і для того, щоб ми припинили вивозити валюту.

Зараз тариф на теплову енергію на гігакалорії в багатьох європейських країнах є порівняльний, або і нижчий, ніж той, який є в нас. Наші рахунки наразі будуть вищими не за рахунок ціни, а тому, що в нас високі втрати в будинках.

Створити нормальний фонд енергоефективності — ось що повинні вимагати міські мерії від уряду, а не дискутувати про тарифи, коли в цьому немає сенсу.

Нам потрібно прийняти закон про Національний регулятор, котрий був вчора в парламенті провалений, створити нормальну систему стимулювання енергоефективності в країні, і за рахунок цього скорочувати своє споживання.

А ми дуже багато споживаємо. Наше питоме енергоспоживання на м2 в 2013 році складало 264 кВТ на м2 на рік. Тоді як в країнах ЄС ця цифра коливається між 90 до 120. А зараз за прогнозам до 2030 року вони хочуть дійти до показника 40 кВТ на м2 за рік.

Це світова тенденція боротьби за скорочення споживання газу, адже його стає менше, відповідно він буде ставати дорожче. З рештою, ми маємо враховувати кліматичні зобов’язання, які ми на себе взяли, — скоротити викиди СО2 на 70% до 2050 року.

Василь Шандро: Чи може виникнути ситуація, коли міська рада накладає мораторій, люди будуть платити менше, а потім прийдуть величезні рахунки?

Святослав Павлюк: Якщо люди будуть платити менше, комунальні енергопідприємства міста просто збанкрутують і дискусія взагалі припиниться.

Міські ради вимагають від уряду, що він і далі доплачував за газ, з котрого генерується тепло. А прем’єр-міністр запропонував їм доплачувати самим з міських бюджетів, чого вони не хочуть. Хочуть, щоб хтось за них платив, в той час, коли вони нібито відстоюють права мешканців.

Біда в тому, що, коли столичне місто заявляє про таке, менші міста не можуть дозволити собі не приймати в цьому участі, бо бо бояться виглядати зрадниками в очах власних виборців.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.