Слухати

Можливо, у нового президента Франції є українське коріння, — Алла Лазарева

09 травня 2017 - 06:30 4494
Facebook Twitter Google+
Новообраний президент Франції Еммануель Макрон не пустив у свій штаб в день виборів журналістів пропагандистських російських медіа — RT і Sputnik. Якими можуть бути наступні кроки Макрона щодо Росії?

На зв’язку зі студією Громадського радіо — Алла Лазарева, кореспондентка видання «Український тиждень» у Франції.

Алла Лазарєва: Ніхто до останньої хвилини не знав, який буде результат, хоч Макрону і прогнозували перемогу. Цього року був дуже високий відсоток неучасті. Востаннє таке було тільки в 1969 році. Тобто 25% не прийшли голосували. В результаті інтрига трималася практично до останніх годин. Коли всі зрозуміли, що він переміг з чіткою різницею, Франція відчула, що змінюється ціла політична епоха. Ле Пен одразу, за 10 хвилин після оголошення результатів, подзвонила Макрону і привітала його з перемогою. Це певний клас політичної поведінки, якого дотримуються навіть такі одіозні політики, як Марін Ле Пен. У нас часто не хочуть визнавати результати, навіть коли вони очевидні.

Наталка Соколенко: Я сьогодні бачила інформацію про те, що Росія нібито витратила на передвиборчу кампанію Марін Ле Пен 1,5 мільярди євро. Наскільки, на ваш погляд, такі цифри є обґрунтованими? Як на програш Ле Пен відреагували проросійські кола?

Алла Лазарєва: Цю цифру я не зустрічала, але очевидним є фінансування Марін Ле Пен кремлівськими грошима. Є позика, яку вони в Нацфронті ніколи не приховували. Здається, це 9 мільярдів. Йдеться про Перший Чесько-Російський банк, який потім був проголошений банкрутом. Виходить, що ці гроші нікому не треба віддавати. Також преса писала про інші позики. Не знаю, наскільки це точні цифри. Але впадає в очі те, що це значно більше за заявлені суми. Крім того, Марін Ле Пен їздила до Путіна за пару тижнів до виборів. Він дуже добре її прийняв — так, наче вона вже перемогла. Тобто ясно, що Росія робила ставку на неї. Те, що була зламана пошта Макрона перед виборами, теж свідчить про те, наскільки він є неприйнятним для Росії кандидатом. І це трішки надихає. Я не можу і не хочу казати, що він проукраїнський. Це буде перебільшенням. Просто об’єктивно виходить, що опонент нашого ворога — наш потенційний союзник. Але до цього союзництва ще треба йти.

Я помітила, що під час виборчої кампанії від старанно уникав українських тем. Пару разів він сказав, що в нього з Путіним різні цінності. Під час дебатів з Ле Пен він сказав, що Росія має дотримуватися взятих на себе зобов’язань на сході України, тобто вивести війська, і що треба домогтися деескалації війни в Україні. Тим не менш, рано робити висновки про те, що він стане захищати Україну. Поки ми можемо сподіватися на те, що він буде вимогливим до Росії. Очевидно, що ця людина здатна на якісь різкі кроки. Приємно було бачити, що він відмовив в акредитації при своєму штабі російським медіа RT і Sputnik. Не кожен політик собі це дозволяє.

Наталка Соколенко: Далі — парламентські вибори. Які прогнози дає соціологія?

Алла Лазарєва: Тут досить складна ситуація. Насправді, багато з тих, хто за нього голосували, голосували проти Ле Пен. І він це дуже добре знає. Тому не факт, що він зможе завоювати ці голоси за свою більшість, свою коаліцію. Може, зможе. Може, ні. Я би не стала казати, що він не збере цієї більшості. Але те, що це буде складно, це однозначно.

Ну, і треба знати, що крайні праві є в жорсткій опозиції до Макрона, крайні ліві, на чолі з Жаном-Люком Меланшоном, — так само. У Ле Пен — 11 мільйонів підтримки. У Меланшона — приблизно 9-10 мільйонів. Ці люди плюс неявка — і, можливо, він і не збере собі комфортної більшості.

Наталка Соколенко: У Франції напрямок зовнішньої політики залишається за президентом?

Алла Лазарєва: Фактично так, але він буде дуже сильно залежати від прем’єр-міністра. Тому для нього стратегічно важливо зібрати якомога більше союзників в Парламенті. Зараз він реєструє свою партію. Вона абсолютно нова. Він її позиціонує між правими і лівими — з тим, щоб брати кращі проекти і в тих, і в тих.

Наталка Соколенко: Чи відомо журналістам, хто в оточенні Макрона пов’язаний з Україною?

Алла Лазарєва: Я сьогодні бачила інформацію про те, що у нього є якесь українське коріння. Але перевірити цю інформацію у мене поки не було можливості. Макрон — настільки нова людина в політиці, що люди просто не встигли розібратися, хто він. Відомо, що він родом з французької провінції.

Я думаю, що він дуже прагматичний. Можливо, на раціональній основі з ним можна буде краще збудувати діалог, ніж на основі віддалених родинних зв’язків.

Наталка Соколенко: Як французькі ЗМІ та французький політикум відреагували на відмову в акредитації російським пропагандистським медіа RT і Sputnik?

Алла Лазарєва: Це було дуже добре сприйнято. Принаймні, журналістами, з якими я щодня спілкуюся. Французькі журналісти зовсім не в захваті від того, що на їхній землі під виглядом журналістів працюють фальсифікатори подій. Знайшовся політик, який їм вказав на їхнє місце, не боячись ніякого заперечення. Цей крок був підтриманий журналістським середовищем. Я, наприклад, вважаю, що треба розрізняти журналістику і пропаганду. Люди, які займаються пропагандою, журналістами не є. Тому це обнадійливий крок. Хочеться мріяти про те, що якщо він і далі все так принципово робитиме, то йому вдасться оздоровити політичне середовище Франції і, може, Європи теж.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.