Слухати

Можна сказати, що в Україні Пенсійного фонду як такого немає, — Ю.Ганнущак

05 січня 2016 - 09:26 408
Facebook Twitter Google+
З директором Інституту розвитку територій говоримо про зміни до Податкового кодексу, як наслідок — дірку в Пенсійному фонді розміром у 165 млрд гривень та необхідність проведення пенсійної реформи

20 151 018_212 354_0_0_0.jpg

Юрій Ганущак про партиципаторний бюджет /
Юрій Ганнущак
«Громадське радiо»

Андрій Сайчук: Знаємо про скорочення у два рази Єдиного соціального внеску (ЄСВ), який саме служить для наповнення Пенсійного фонду. Виходить, дірка у Пенсійному фонді цьогоріч збільшилася у два рази?

Юрій Ганнущак: Так, у Пенсійному фонді дірка 165 млрд грн. Можна сказати, що фонду як такого взагалі немає. Пенсійний фонд, який на ⅔ наповнюється бюджетом, —  це не Пенсійний фонд. Сутність соціальних фондів — у їх повноцінній збалансованості. В цьому полягає збалансованість публічних фінансів в цілому. Тому країни стараються максимально збалансувати ці соціальні фонди. Класичні два фонди у світі — пенсійне та медичне страхування. У більшості країн вони відокремлюються та регулюються з окремих центрів. Тоді політикам важко втрутитися в цей процес та нашкодити.

В ідеалі фонд маю бути саморегулюючим. Ставка відрахувань до фонду є математично визначеною. Береться показник — коефіцієнт заміщення: співвідношення вашої пенсії до зарплатні на час виходу на пенсію. Допустимий показник — 0,6-0,7%. Це відповідає відрахуванню 32% із зарплатні на майбутню пенсію. Пенсія ж складає 60% порівняно із тим, яку людина отримувала зарплатню.

За міжнародними договорами коефіцієнт заміщення має бути не меншим за 0,5%. Коли скоротили ЄСВ — маємо тепер 0,4%, а отже, не виконуємо світових стандартів. Варто розуміти, що це зниження є поступовим, тому даний показник матимуть ті, хто вийде на пенсію за 5-6 років.

Коли людина виходить на пенсію, вона живе довго: чоловіки в середньому — до 75 років, жінки — до 80-ти. Тому треба розраховувати витрати по пенсії до настання страхового випадку. Актуальні розрахунки ведуться в середньому на 20 років: те, що людина напрацьовує 40 років на роботі, має вистачити на 20 років пенсії.

Після того, як уряд Азарова відмовився взагалі від формули при обчисленні пенсії — у цих розрахунках грає роль виключно політика. Про формулу забули, тому пішло нарощування боргу і, як наслідок, маємо зараз такий дефіцит. Люди побачили, що немає жодного зв’язку між тим, скільки відкладаєш, і яку отримуєш пенсію.

Ірина Соломко: Як ви оцінюєте те, що залишили податок на пенсії?

Юрій Ганнущак: Податок на пенсії — це нонсенс, адже пенсія не є доходом. А от коли пенсіонер ще працює, то, звісно, те, що вона заробляє, потрібно однозначно оподатковувати.

У світі провели брутизацію зарплатні: коли людині виплачують гроші і вона самостійно розподіляє їх на фонди. Ці фонди є обов’язковими і публічними.

Ірина Соломко: А які гарантії, що гроші потім повернуться?

Юрій Ганнущак: Тому я й пропоную на першому етапі реформування впроваджувати умовно-наопичувальну систему, а не накопичувальну. Гарантії накопичувальної системи, виходячи із нашого правового нігілізму та спокуси вкрасти все, що можна вкласти, — дуже слабкі. Не повинно бути великої кількості відкладених грошей, які запустяться в економіку.

При умовно-накопичувальній системі головне завдання не примножити гроші, а зберегти їх вартість. Щорічно вираховується індекс, який дорівнює відношенню відкладених грошей до вашої середньої зарплатні. Важливо, що враховуються всі відрахування за всі роки. Це важко запустити, бо необхідно багато розрахунків. Однак це дійсно мобілізує людей, адже вони бачать свій рахунок та калькулятор, який показує скільки людина буде мати, якщо відкладе стільки-то.  Ця реформа є дуже вдячною.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.