Слухати

Ми дедалі менше озираємось на Москву, — голова ОУН Богдан Червак / Програми на Громадському радіо
Громадське радіо / Скачати зображення

Ми дедалі менше озираємось на Москву, — голова ОУН Богдан Червак

15 жовтня 2017 - 09:33
Facebook Twitter Google+
Війна за історію: як протидіяти російській пропаганді, і що можуть протиставити українські історики в інформаційній війні? Свої думки висловили голова ОУН Богдан Червак та історик Володимир Тиліщак

Гості ефіру — голова ОУН Богдан Червак та історик, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Василь Шандро: «Період відновлення незалежності з 1991 року» — щодо цього терміну є дискусії між істориками, чи вже немає?

Богдан Червак: Уже немає дискусій. У 1991 році Україна не проголосила, а відновила державну незалежність України, яка була втрачена внаслідок окупації Української Народної Республіки. Якщо ми нація, яка відчуває історичну тяглість, в тому числі державницької традиції, то саме так і треба трактувати 24 серпня 1991 року. Коли ще років 10 тому про це говорили виключно українські націоналісти, то сьогодні про це говорять урядовці, депутати, і, здається, навіть Президент України вже говорить про відновлення державної незалежності, а не про проголошення незалежності, як це говорили до того часу.

Євген Павлюковський: Поки що складається враження, що ця історична тяглість недостатньо зазначена в наших документах, чи ні?

Володимир Тиліщак: Якщо говорити про історичні документи, то Акт про незалежність також мав першу редакцію, де говорилося про відновлення, але остаточний текст, як і більшість політичних документів, став компромісом українців із партійною номенклатурою. На жаль, ми мусимо визнати, що перша чверть незалежності України – це історія компромісів, які лише вели до погіршення становища. Ціну отих компромісів, які почалися з Акту про незалежність кожен з нас відчув на собі, і результатом цього є те становище, в якому ми сьогодні. Це той невивчений історичний урок, за який кожен з нас сьогодні платить.

Євген Павлюковський: Інструментарій протидії російській пропаганді. У Росії є потужна пропагандистська машина, яка на військовому, на державному рівні пропагує зовсім інше, протилежне, і робить це не лише у напряму до нашої держави, а й робить це через сусідні держави, через фінансування політичних, а то й інших сил в країнах ЄС, в США. Як бути з цим?

Володимир Тиліщак: Так, там працює потужна пропагандистська машина, але вона має одну слабину. Їхні засади та тези ґрунтуються на певних стереотипах, шаблонах, маніпуляціях, міфах, які були сформовані ще в СРСР.

Євген Павлюковський: Але це була сформована політика зі сторони Російської Федерації? Чи є в Україні така своя політика, протидія? Чи, можливо, вона зараз на стадії формування?

Володимир Тиліщак: Я думаю, що сила і слабість України в тому, що немає якоїсь єдиної централізованої політики, і це дозволяє в цій справі, в цій сфері діяти абсолютно різним і науковцям, і публіцистам, і громадським активістам, і урізноманітнює нашу діяльність.

Богдан Червак: У нас з Росією неспівмірні бюджети. Однак, незважаючи на всю інформаційну потугу, якою володіє Російська Федерація – я залишаюсь оптимістом. Знаєте чому? Тому що ми дедалі менше починаємо озиратися на Москву і думати: а що Росія нам скаже. Це для мене є найважливіше і найпринциповіше. Неважливо, що Росія робить ,і що про нас говорить, і які бюджети має. Ми врешті-решт починаємо усвідомлювати свою ідентичність і розуміти, що історична правда української нації різниться від того, що говорить російська пропаганда. Але нам справді ще потрібен час.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.