Слухати

Активісти домоглися посилення української мови в законі про освіту, — Шамайда

21 жовтня 2016 - 07:43 375
Facebook Twitter Google+
Громадським організаціям вдалось внести поправки до Закону про освіту щодо української мови. Про це розповідає Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи»

Майже два тижні тому Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про освіту», який розроблявся понад три роки. В контексті цього  говоримо про статус української мови в Україні. Активісти домоглися внесення поправок до нього. Про що  саме йдеться — розповідає Тарас Шамайда.

Сергій Стуканов: Днями було сформовано пропозиції до проекту закону «Про освіту». Що саме не влаштовувало в попередніх редакціях?

Тарас Шамайда: Мова йде про базовий закон «Про освіту». Це новий законопроект, ін. давно чекав свого розгляду у Верховній Раді і 6 жовтня був прийнятий у першому читанні. Процедура така, що після цього депутатам дається 2 тижні, впродовж яких можна вносити правки. Зараз мова йшла про те, що встигнути до 20 жовтня подати ці поправки.

У чому полягала необхідність цих поправок? Стаття 7 у цьому законі була прописана так, що не погіршувала мовну ситуацію в країні, але й точно не покращувала.

Сергій Стуканов: У першій редакції написано «Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою».

Тарас Шамайда: З того, як це було написано, могло випливати, що будь-де, будь-якому українська держава зобов’язана виділяти кошти і забезпечувати умови, щоб вони від садочка і до університету навчалися будь-якими мовами. Такого, насправді, ніде у світі немає, тому ми намагалися у своїх пропозиціях забезпечити розумний баланс. З одного боку хочемо повернути нормальне становище українській мові, яка ще з радянських часів зазнає дискримінацій. Закон Ківалова-Колесніченка у 2012 році ще погіршив цю ситуацію.

Тому громадські організації вирішили внести поправки до закону. По-перше,  ми дописали норму, якої досі не було — держава забезпечує кожному громадянину України право на отримання освіти державною мовою.

Стосовно національних меншин — ми чітко зафіксували, що особи, які до них належать, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською. Це важлива новація. На нашу думку, немає логіки в тому, що є заклади, де взагалі відсутня українська мова.

Ми говоримо, що національні меншини навчатися своєю мовою можуть, але в місцях свого компактного проживання. Це означає, що одна людина чи кілька не можуть презентувати на те, щоб створювались спеціальні заклади спеціально для них.

Сергій Стуканов: Наприклад, у Донецькій, Луганській областях десь 40% шкіл є російськомовними. Що ці поправки означають для них?

Тарас Шамайда: Це означає, що 11% таких шкіл по Україні і десь 40% в Луганській та Донецькій областях стануть школами, де поряд з російською мовою частина предметів викладатиметься українською. Ми закріплюємо це у законі.

Ми також додали норму про те, що вивчення української мови є обов’язковим у всіх навчальних закладах. А у закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах  — в обсязі, що дозволяє проводити професійну діяльність в обраній галузі державною мовою. Фактично, цим повертаємо українську мову і в негуманітарні виші.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.