Слухати

Активісти домоглися посилення української мови в законі про освіту, — Шамайда

21 жовтня 2016 - 07:43
Facebook Twitter Google+
Громадським організаціям вдалось внести поправки до Закону про освіту щодо української мови. Про це розповідає Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи»
Активісти домоглися посилення української мови в законі про освіту, — Шамайда / Програми на Громадському радіо

Майже два тижні тому Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про освіту», який розроблявся понад три роки. В контексті цього  говоримо про статус української мови в Україні. Активісти домоглися внесення поправок до нього. Про що  саме йдеться — розповідає Тарас Шамайда.

Сергій Стуканов: Днями було сформовано пропозиції до проекту закону «Про освіту». Що саме не влаштовувало в попередніх редакціях?

Тарас Шамайда: Мова йде про базовий закон «Про освіту». Це новий законопроект, ін. давно чекав свого розгляду у Верховній Раді і 6 жовтня був прийнятий у першому читанні. Процедура така, що після цього депутатам дається 2 тижні, впродовж яких можна вносити правки. Зараз мова йшла про те, що встигнути до 20 жовтня подати ці поправки.

У чому полягала необхідність цих поправок? Стаття 7 у цьому законі була прописана так, що не погіршувала мовну ситуацію в країні, але й точно не покращувала.

Сергій Стуканов: У першій редакції написано «Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою».

Тарас Шамайда: З того, як це було написано, могло випливати, що будь-де, будь-якому українська держава зобов’язана виділяти кошти і забезпечувати умови, щоб вони від садочка і до університету навчалися будь-якими мовами. Такого, насправді, ніде у світі немає, тому ми намагалися у своїх пропозиціях забезпечити розумний баланс. З одного боку хочемо повернути нормальне становище українській мові, яка ще з радянських часів зазнає дискримінацій. Закон Ківалова-Колесніченка у 2012 році ще погіршив цю ситуацію.

Тому громадські організації вирішили внести поправки до закону. По-перше,  ми дописали норму, якої досі не було — держава забезпечує кожному громадянину України право на отримання освіти державною мовою.

Стосовно національних меншин — ми чітко зафіксували, що особи, які до них належать, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською. Це важлива новація. На нашу думку, немає логіки в тому, що є заклади, де взагалі відсутня українська мова.

Ми говоримо, що національні меншини навчатися своєю мовою можуть, але в місцях свого компактного проживання. Це означає, що одна людина чи кілька не можуть презентувати на те, щоб створювались спеціальні заклади спеціально для них.

Сергій Стуканов: Наприклад, у Донецькій, Луганській областях десь 40% шкіл є російськомовними. Що ці поправки означають для них?

Тарас Шамайда: Це означає, що 11% таких шкіл по Україні і десь 40% в Луганській та Донецькій областях стануть школами, де поряд з російською мовою частина предметів викладатиметься українською. Ми закріплюємо це у законі.

Ми також додали норму про те, що вивчення української мови є обов’язковим у всіх навчальних закладах. А у закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах  — в обсязі, що дозволяє проводити професійну діяльність в обраній галузі державною мовою. Фактично, цим повертаємо українську мову і в негуманітарні виші.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.