Слухати

Ми повинні готуватися до повернення Криму, - Рефат Чубаров

22 листопада 2016 - 23:44 296
Facebook Twitter Google+
Сьогодні минуло 1000 днів від окупації Кримського півострова

У Києві презентували дослідження «Крим після анексії», де системно описані етапи окупації, становлення російської влади на території півострова та проаналізовано політику Української держави стосовно цього питання.  Про сучасний стан у Криму та перспективу повернення говоримо із Рефатом Чубаровим, народним депутатом та головою Меджлісу кримськотатарського народу.

Сергій Стуканов: Виглядає так, що наша політика є здебільшого реактивною. Тобто, ми реагуємо, але не пропонуємо власного порядку денного. Ви погоджуєтеся?

Рефат Чубаров: Так, я погоджуюсь. І пояснюю це тим, що Росія не зупинилась на анексії Криму. Вона пішла далі, хоч і всі її плани не здійснилися. Скоро буде три роки як Росія напала на Україну. Вона тримає нас за болючі території: Донецьку і Луганську області. Там триває справжня війна і через це Крим зараз залишається на другому плані.

Євген Павлюковський: Що заважає сформувати чіткі цілі, за якими Україна може, принаймні у перспективі, працювати на деокупацію півострова?

Рефат Чубаров: Заважає певна неусталеність світової політики. Після брутального нападу Росії на Україну знесена уся правова конструкція міжнародних відносин. Світ поки що не знаходить дуже ефективних інструментів, щоб зупинити Росію. Під світом я маю на увазі лідерів різних країн. Вони по-своєму бачать шляхи щодо утримання Росії. Є чітко сформоване бачення того, що сталося, але немає чіткої взаємоузгодженої політики протидії Росії збоку світового співтовариства. І це прямо впливає на поведінку українських політиків.

Сергій Стуканов: Днями третій комітет Генеральної Асамблеї ООН розглянув резолюцію стосовно порушення прав у Криму. У резолюції чи не вперше вжито терміни «анексія» і «окупація». Проте, чимало країн утрималися від голосування, або не голосували. Серед них була частина мусульманських країн. Чому вони не виявили солідарність з Україною, зокрема, кримськими татарами?

Рефат Чубаров: У згаданій вами резолюції мова іде про права людини. Ця сфера дуже специфічна для багатьох країн. 27 березня 2014 року голосували за резолюцію, де йшлося про територіальну цілісність Української держави. Тоді було 100 голосів  на її підтримку. Зараз за резолюцію щодо прав віддано 73 голоси. Це говорить про те, що у частина країн, де є проблеми із правами людини, уникає голосування за такі питання.  З іншого боку, наявність тих, чи інших конфесій у країні не дуже впливає на прийняття рішень. Країни виходять із інших факторів, які обумовлюють їхні інтереси. Окрім того, ті країни, де більшість населення є мусульманами, тісно пов’язані із Російською Федерацією, або залежать від неї.

Євген Павлюкоський: Де буде використовуватись інформація, що зібрана у дослідженні «Крим після анексії»?

Рефат Чубаров: Такі дослідження є універсальними. За це треба дякувати групі авторів, які в більшості є знаними експертами із кримської ситуації. Це дослідження є системним. Можливо, там багато чого немає, але автори уникли нагромадження різних поспішних висновків. Тут є фіксація тенденції, а це дуже важливо для дослідників.  

Євген Павлюковський: Ці тенденції виступають на користь України. Чи окупаційна влада діє більш інтенсивно і системно, ніж українська сторона?

Рефат Чубаров: Вони показують суть Російської авторитарної системи, помноженої на особливості її провадження на окупованих територіях. Наприклад, якщо взяти розділ про засоби масової інформації, то там говориться, що російська окупаційна влада примусово закрила всі українські телевізійні телеканали у перші дні вторгнення. Потім там показується як вона почала створювати свої інформаційні засоби, зокрема, і кримськотатарською мовою. Але ці засоби націлені тільки на забезпечення пропагандистських завдань.

Сергій Стуканов: Всі ці новостворені медіа, інфраструктурні проекти, підвищення пенсії впливає на підвищення лояльності до окупанта у тих громадян, які залишилися у Криму?

Рефат Чубаров: Ефект від фінансових вливань перший місяць мав вплив на настрої людей. Уявіть собі, що вторглися окупанти, і у перший же тиждень помножили всі виплати, які отримували люди. У березні 2014 року люди отримували пенсію 850 гривень, а потім одразу почали отримувати 2400 гривень. Представники міліції раніше отримували близько 2000 гривень, а потім почали отримувати у 8 разів більше. Через це була певна ейфорія. Але потім з першого січня 2015 року в Криму все було приведено до загальноросійських стандартів, за цей час упав рубель, шалено піднялися ціни і люди почали задумуватися чому це так сталось. На сьогодні в Криму є зовсім інші настрої, оскільки економічне падіння у Росії, що у значній мірі викликано санкціями, відчувається усіма, і у тому числі людьми, які живуть в окупованому Криму.

Сергій Стуканов: Серед частини суспільства панує уявлення, імовірно, воно відповідає дійсності, що повернення Криму не залежить суто від України, а стане наслідком серйозних геополітичних змін. Ми можемо чекати певних струсів на світовій шахівниці, але попри це робити певні кроки. Що для цього на даний момент повинен робити парламент і чого він недопрацьовує?

Рефат Чубаров: Ми можемо робити що завгодно, але головне, щоб ми не чекали. Ми повинні готувати повернення Криму і готуватися до цього. Саме наша наполегливість і послідовність не дозволить деяким країнам, або їх лідерам, які, можливо, хотіли, щоб Крим відійшов десь на узбіччя, так думати. Наша поведінка не повинна дати їм можливості сподіватися на таку позицію України.

Ми також маємо вносити відповідні правові зміни в законодавство, яке б давало чіткі орієнтири чи алгоритм дій, яким буде Крим після звільнення від окупантів, коли повернеться до України. Тому, нашим об’єктом щоденної діяльності має бути усе кримське суспільство, яке зараз в умовах окупації. Ми маємо зробити так, щоб кожна верства населення Криму отримувала від Української держави те, на що вона сподівається. Більшість кримських татар, етнічних українців і людей інших національностей сподіваються на повернення до України. Вони дотримуються гідної поведінки і не демонструють свою лояльність, як роблять деякі у Криму. Ці люди мають бути більш впевненими, ми повинні підтримувати їхній дух.

А так звані колаборанти повинні знати, що буде із ними. Ті, що мали присягу і зрадили державі, винні у злочинах проти Української держави та її громадян — для них найкраще, якщо вони встигнуть виїхати із Криму на материкову Росію до того часу, як поїдуть звідти російські солдати. Вони повинні перші покинути Крим.  

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.