Слухати

«Ми сподіваємося, що справу Небесної сотні зрушить з мертвої точки Гаага», — Тетяна Печончик

19 лютого 2015 - 11:38 120
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Розслідування вбивств на Майдані відбувається дуже неоднорідно. Є 77 справ, які розслідуються одним блоком

Тетяна ПечончикРозслідування вбивств на Майдані відбувається дуже неоднорідно. Є 77 справ, які розлідуються одним блоком. А є люди, які померли поза межами Майдану незалежності у Києві, як наприклад активісти в Хмельницькому, Черкасах, які розслідуються окремо. У активістів є велика надія на міжнародний трибунал у Гаазі, якому передали вже матеріали, і який може визнати вбивства на Майдані — злочином проти людяності. Якщо таке станеться, то буде певність, що справи розслідують. 

Результатів у розслідуванні загибелі людей на Майдані поки що немає, і сподівання лише на Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, куди передано доказову базу, напрацьовану активістами, та матеріали від Генпрокуратури.

Про це розповіла під час ефіру на «Громадському радіо» голова Центру інформації про права людини (ЦІПЛ) Тетяна Печончик.

Вона відзначила, що цей рік можна назвати «роком безкарності», адже до цього часу люди, які скоювали злочини, не притягнуті до відповідальності, за винятком випадку з козаком Михайлом Гаврилюком.

Це, на думку правозахисниці, пов’язано з браком координації між МВС, СБУ та Генпрокуратурою, які проводять ці розслідування, неспроможністю зберегти ключові докази та відмовою посадовців, причетних до тих подій, співпрацювати зі слідством.

В провадженні Генпрокуратури зараз є 77 справ, де доведено зв’язок загибелі людей з подіями на Майдані, але це лише по Києву, а загибелі у Хмельницькій, Черкаській, Запорізькій областях не входять до цього блоку справ. Голова ЦІПЛ зазначила, що днями була у ГПУ разом з дружиною одного з загиблих під час Євромайдану, та впевнилася, що слідчі Генпрокуратури працюють майже цілодобово, але результатів поки що немає.

«Є випадки, коли люди були вбиті в інших містах, є випадки, коли причина смерті носить не кримінальний характер, але вона могла мати зв’язок з тими подіями, коли, наприклад, люди були политі водою з водометів на морозі і потім померли від пневмонії. Але ці випадки не йдуть в загальному розслідуванні, і мені здається, що по них робиться ще менше, ніж по основному розслідуванню, яке веде Генеральна прокуратура», — зазначила Тетяна Печончик.

Під час Майдану активісти об’єдналися у ініціативу «Євромайдан SOS» і надавали медичну, юридичну, психологічну та іншу допомогу постраждалим під час протестів. Але одним з головних напрямків було документування злочинів, говорить Тетяна Печончик. Активісти напрацювали велику базу даних (фото, відео, свідчення людей, медична документація), яка протягом року постійно доповнювалася новими даними, зокрема від родичів загиблих. Багато хто з них проводив свої розслідування, які були ефективнішими, ніж ті, що проводить ГПУ.

Активісти 5 січня передали напрацьовану базу даних у Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, який почав попереднє вивчення подій Майдану. Генпрокуратура також направляла свої матеріали до МКС. На першому етапі, зазначає Тетяна Печончик, суд має визначити, чи є ці події злочином проти людяності — якщо так, тоді в Україну приїдуть прокурори, щоб проводити основний етап незалежного розслідування. Експертка наголошує, що МКС є останньою надією, але такі розслідування зазвичай тривають роками, тому очікувати на швидкий результат не варто.

Тетяна Печончик відзначає: деякі свідки подій зізнавалися, що не довіряли Генпрокуратурі та відмовлялись давати свідчення — наприклад, ті, хто надавав медичну допомогу постраждалим протестувальникам. У підпільних шпиталях не було створено належних умов для такої роботи, тому свідки побоювалися бути притягнутими до відповідальності.

Можливості громадських активістів у проведенні розслідування обмежені, окрім того, іноді не можна однозначно сказати, що випадок пов’язаний з акціями протесту. Наприклад, як розповідає Тетяна Печончик, активістам на початку березня зателефонував батько хлопця, який під час Майдану вийшов з друзями у Ірпіні, щоб захищати місто від «тітушок», а зранку його тіло знайшли на залізничній колії. Прокуратура написала, що його збив поїзд, але насправді є дані, що його до смерті побили «тітушки» та викинули на колії.

«Не можна однозначно сказати, що цей випадок пов’язаний з цими акціями протесту, але існує така можливість. На жаль, в нас не існує ніяких процесуальних можливостей, щоб вступати в цю справу і її розслідувати», — говорить Тетяна Печончик.

За словами правозахисниці, не всі, хто постраждав під час протестів та лікувався за свій кошт, отримують компенсації. Адже потрібно доводити, що травми отримані саме через події на Майдані, а не в усіх є такі докази.

Також, як зазначила Тетяна Печончик, у президентському списку для нагородження  до річниці тих подій є кілька людей, що взагалі не мають стосунку до Майдану, і це можна вважати зневагою до пам’яті тих, хто загинув героїчною смертю.

Розшифровка «Центр інформації про права людини»

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.