На 205 окрузі не будуть проведені результативні вибори — політолог Євген Магда

26 липня 2015 - 13:20 105
Facebook Twitter Google+
Говоримо з Євгеном Магдою про вибори на окрузі 205, ефективність «нормандського формату» та люстрацію

Тетяна Трощинська: Що ви очікуєте від виборів на 205 окрузі у Чернігові?

Євген Магда: Найгірше те, що я не очікую результативних виборів. Я не думаю, що будуть підведені результати виборів настільки послідовно. Будуть достатньо довгі процедури підрахунку голосів. Ситуація нагадує театр абсурду, тому що навколо затишного патріархального міста відбуваються події, які надають всьому цих рис. Це прикро в масштабах країни. При цьому всьому ми маємо нарікати на себе. Я вважаю, що жоден парламентарій не має права коментувати перебіг кампаній, якщо він не запропонував змінити закон про вибори.

Нагадаю, що закон ухвалювався напередодні парламентських виборів 2012 року і тодішня опозиція зробила все, щоб закон мінімізував процедуру зняття кандидата з виборчих перегонів. У нас відбулася Революція Гідності, але при цьому нічого не змінюється всередині власне політикуму. Другий момент — наша ЦВК, 90% якої вже перепрацювали більше року. І це не дуже хвилює український політикум. Звичайно, коли на виборчому окрузі сходяться з одного боку людина, яка має службові відносини з Президентом і родинні відносини з одним з лідерів пропрезидентської фракції, а з іншого боку — представник фінансово-політичної групи, яка хизується патріотизмом та опозиційністю…

Тетяна Трощинська: і ще група театральних помічників, які забирають довіру до виборчого процесу.

 Євген Магда: Це вже масовка. Довіра до виборчого процесу в Україні останнім часом накульгує. З одного боку суспільство відчуває недовіру до влади, а з іншого боку — має ірраціональну віру в доброго українського політика, який прийде до влади, майне чарівною паличкою і добуде щось таке для всіх українців.

Тетяна Трощинська: Наскільки ці вибори є ілюстративними чи показовими напередодні місцевих виборів?

Євген Магда: Це такий елемент останнього попередження для українського політикуму. Потрібні реальні зміни, а не імітація бурхливої діяльності. Як історик за фахом, я все більше бачу аналогій з періодом майже сторічної давнини, коли УНР так і не знайшла в собі сили подолати внутрішні протиріччя і вистояти в боротьбі за власну державність.

Ірина Славінська: Чому український виборець незалежно від року виборів продовжує брати хабарі?

Євген Магда: Окремі кандидати вважають, що вони здійснюють цивілізаційну місію у Чернігові. Я думаю, що це сума різних факторів, в тому числі і рефлекс. Давайте не забувати просту річ: українці пережили голодомор. А голод — це надзвичайно сильне почуття та злам для багатьох людей та поколінь. Плюс фактор економічної скрути — на сьогоднішній день в Україні найменша в Європі середня зарплата. У нас імідж держави, яка є дуже великою за обсягом, такий собі велетень, який як Ілля Муромець сидить на печі і нічого не робить.

Тетяна Трощинська: Фронт в активній фазі, але разом з тим активізувалася Нормандська четвірка. По-перше, чи є цей нормандський формат ефективним? І взагалі,  що відбувається на цьому полі зараз?

Євген Магда: Через те, що Росія і Україна на Донбасі не у рівних умовах, українське суспільство продовжує жити у системі координат «Зрада — перемога». Мінські угоди небезпідставно, інтенсивно і часто критикують насамперед опоненти Президента. Україні на Сході протистоять не тільки Росія, а й 2 маріонеткові республіки, які ніким не визнані. На них не може тиснути Європейська спільнота. Вона може тиснути тільки на Україну. Україна в нинішньому стані лякає Європейський Союз. Українських політиків  мало лякає той факт, що відсутність реальних перетворень може дійсно спричинити перехід України під Російський протекторат.

Ірина Славінська: А як може відбутися перехід України під Російський протекторат?

Євген Магда: З мого боку це смілива політологічна гіпотеза, але якщо не буде серйозних перетворень, то я думаю, що російське керівництво отримає набагато більше аргументів для зняття з себе санкцій, а потім для того, щоб переконувати Захід .

Тетяна Трощинська: Коли ми говоримо про ці переговори, немає значення який це формат: чи Мінський він, чи Нормандський він. В чому національний інтерес України від влади дуже важко почути. В чому наш інтерес?

Євген Магда: Наш інтерес простий: зберегти державу в міжнародно визнаних умовах. Ми можемо безкінечно нарікати на брак того, чи іншого в українській позиції, але українська позиція формується від подій, тоді як в Росії є поліваріантний сценарій розвитку подій.

Ірина Славінська: Чому до українських еліт не доходить те, що реформи можна було б робити швидше?

Євген Магда: У нас немає пріоритету державних інтересів над вузько партійними резонами. Представники нашої еліти не просто не живуть на зарплату в 5 тис. грн. У нас є різноманіття партій, але немає партії національного інтересу. Проблема не в тому, що немає нікого в білому, проблема у тому, що немає нікого в синьо-жовтому.

Ірина Славінська: Хтось у синьо-жовтому — це хто? Хтось , хто рве на собі вишиванку?

Євген Магда: Для мене це політик чи чиновник, який усвідомлює, що у нього немає політичного майбутнього. Якщо ми не отримаємо реформи в належній кількості та якості, то ми просто перестанемо існувати в нинішніх кордонах. Захід працює за прецедентним правом і прецедент Югославії — своєрідного розлучення найбільш капіталістичної республіки серед соціалістичних для Заходу є дуже показовим.

Ірина Славінська: Люстрація в Україні. Чи бачите ви вже поступ у цій справі?

Євген Магда: Думаю, що люстрація стала суспільно-вагомим процесом, який кожен намагається використати у власних інтересах. Немає процесу, який би охопив маси.

Тетяна Трощинська: А як ми мали це відчути? Наприклад, люстрація сміттєвим бачком чудовий приклад.

Євген Магда: Люстрація сміттєвими баками несподівано розпочалась, так само несподівано і зійшла нанівець. Це швидше був момент дестабілізації ситуації.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.