Слухати

На посади міських голів балотувалося 14,7% жінок: Комітет виборців України

28 жовтня 2015 - 00:37
FacebookTwitterGoogle+
Говоримо з експерткою Комітету виборців України Аліною Плєхановою про гендерний аспект місцевих виборів

Лариса Денисенко: Будемо говорити про гендерний аспект місцевих виборів, які відбулися в Україні. Скільки жінок вже пройшло в місцеві органи влади?

Аліна Плєханова: Наразі ми підбиваємо підсумки моніторингу по регіонах України, які будуть презентовані 30 жовтня в медіа центрі на вул.Хрещатик.  Наразі можемо говорити тільки про результати моніторингу до початку жовтня.

Цього року вперше на практиці в Україні були поставлені на високому рівні гендерні питання в виборчому законодавстві. Звісно, ця норма має рекомендаційний характер, що викликало хвилю суперечок до ЦВК. В цілому, КВУ вважає, що дії ЦВК відповідали закону, вона рас тлумачила норми вірно.

Варто зауважити, що участь жінок у виборчих перегонах до міських рад м.Києва і обласних центрів засвідчили активну позицію жінок. Зокрема, 32% взяли участь у виборчий кампанії: лідерами є Дніпропетровська, Чернігівська, Полтавська та Херсонська області. У цих регіонах була дотримана ця квота.

Менше ніж 30% — незначне відхилення — бачимо в Івано-Франківський, Рівненський та Черкаський областях. Досить успішно жінки стартували в виборчих кампаніях до міських рад.

Якщо аналізувати гендерні аспекти кампаній на посади міських голів, то тут навпаки: ми нарахували 14,7% жінок — дуже мало. Лідерами є представниці Одеси, Житомира, Рівного, Миколаєва, Полтави та Луцька. Натомість, у Тернополі, Черкасах та Сумах взагалі не було жодної жінки-кандидатки на посаду міського голови.

Переважна більша частина жінок, які борються за високу посаду, — самовисуванки. Це спростовує міф, що жінки не прагнуть йти в політику.

alina_plyehanova_0_0_0.jpg

Аліна Плєханова
Аліна Плєханова

Лариса Денисенко: А з чим пов’язано, що жінки менш пропонують себе у кандидати на посаду мера і партії висувають менше кандидаток-жінок. З тим, що чим більший рівень влади, то там менше рівень жіноцтва. Якщо подивитись на цифри райради та ВРУ, відповідно у останній — 12% жінок, в райрадах все одне більше.

Аліна Плєханова: Це пов’язано з тим, що чим вища посада, тим більше представництва чоловіків в цьому секторі. За партійними списками легше потрапити до органів влади. Цікава тенденція: якщо порівнювати з міськими виборами 2010 року, то за їх результатами жодної жінки-мера не було. На сьогодні з 22 чинних міських голів маємо 2 жінки: у Дніпропетровську та у Житомирі.

Лариса Денисенко: Можна говорити, що ця цифра збільшиться?

Аліна Плєханова: Можемо припустити таку тенденцію, але ліпше оперувати обробленими результатами.

Лариса Денисенко: З якими меседжами зверталися жінки-кандидатки? Був акцент на статі чи ні? Чи проблеми, які стереотипно прив’язані до статі?

Аліна Плєханова: Треба сказати, що БПП відрізняється лаконічною рекламою. Інші партії були більш активні: показували жінку з різних сторін. Це залежить більше від партійної лінії.

Лариса Денисенко: У вас не має таких даних, в який спосіб вони говорять з виборцями? Які питання перед ними ставлять виборці?

Аліна Плєханова: Ми окремо такого питання не розглядали. Жінки в зовнішній рекламі політичних партій представлені лише в Києві та 8 областях. Фактично, можна сказати, що цю політичну кампанію проводять чоловіки.

Андрій Куликов: А партія жінок України? А партія шанувальників жінок?

Аліна Плєханова: Ми моніторили лише основні партії. Зустрічі за участю жінок-кандидаток з виборцями практично в регіонах відсутні.

Лариса Денисенко: Які ще тенденції можна було помітити під час цієї кампанії?

Аліна Плєханова: Я хотіла додати, щодо представлення політичними партіями жінок у своїх списках, рекордсменкою є Полтавська область — там найбільша кількість партій, де найбільше обговорювали тему присутності жінок у своїх списках.

Крім того, слід зауважити, про формування та роботу виборчих комісій. Щодо Центральної виборчої комісії, бачимо практично ідеально гендерну рівність: 6 жінок представлено. Але строк їх повноважень у ЦВК добігає кінця. Така гендерна рівність нестійка і залежить від кроків президента.

Що стосується ТВК, там баланс взагалі недотриманий. На нижчих ланках ТВК більше переважають жінки, і це відповідає традиційним уявленням. А вищий рівень належить чоловікам. І коли її формували, партії віддавали перевагу саме чоловічій статі.

Але Комітет виборців України вважає, що нехай і з певними недоліками, закон про місцеві вибори — крок вперед.

Андрій Куликов: Наскільки помітною була в цій кампанії секс-експлуатація: використовування образу жінки, а може, й чоловіка, як сексуально привабливого об’єкту?

Аліна Плєханова: Ми отримували ввід регіональних осередків фотографії з білбордами жінок-кандидаток. Вони, можна сказати, діляться на два типи: така берегиня, або це більш зваблюючи жінка. Але ми статистичні дані не зводили. Окремо про це ми зауважимо 30 жовтня.

Дзвінок: Яка різниця між виборами останніх років?

Дзвінок: Про яку гендерну політику можна говорити? Якщо б жінки вполовину з чоловіками воювали.

Аліна Плєханова: Беремо для порівняння вибори 2010 та 2015 років. Позитивна тенденція присутня, за рахунок наявності тих самих гендерних квот, тобто можемо говорити про краще представництво жінок у передвиборчій кампанії.

До другого питання. Гендерна політика перш за все передбачає рівні можливості та права. Кожна людина, незалежно від статі, може йти на вибори, обирати чи бути обраною. Всі зусилля спрямовані на те, щоб закріпити це право за жінками, тому що наразі на політичній арені головні є чоловіки.

Лариса Денисенко: Коли їхала на ефір, почула розмову двох жінок: вічно чогось не вистачає, жінок не вистачає для партій, нема кого запрошувати. Дві жінки обурювались якраз цією темою. Взагалі, партії долучались до обговорення цієї тематики в суспільстві?

Аліна Плєханова: Дійсно, партії є певною мірою закритими для жінок. Ми радимо партіям бути більш відкритими для жінок. Жінка, на жаль, має обмеження фінансові щодо політичної кар’єри.

КВУ протягом року проводив чимало круглих столів, прес-конференцій, ми запрошували до обговорення експертів, експертом, нардепів, — всі, хто хотів свою позицію висловити, мав можливість це зробити.

Андрій Куликов: Нам написали уважні слухачі, що в Чугуєві мер також жінка — Галина Миколаївна Мінаєва. Серед міських голів в Україні переважають чоловіки, а серед виконуючих обов’язки мерів, в тому числі обласних центрів, і у фронтовій зоні, — багато жінок. Тобто, коли у скрутний час, на когось потрібно покласти обов’язок, то лягає на жінку, а коли — міський голова, то одразу чоловік. Коли таке у нас припиниться?

Аліна Плєханова: Будемо сподіватись, що найближчими роками ми поліпшимо ситуацію як у законодавчій сфері, так у виконавчій. Сподіваюсь, що не тільки будуть круглі столи та переговори, а просвітницька робота серед громадян України. Зараз, на жаль, в суспільстві панують гендерні стереотипи. З цим треба працювати.

logo  За фінансової підтримки Уряду Швеції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.