Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Національна прес-карта — це додатковий бонус, — Тетяна Котюжинська

29 квітня 2016 - 08:30 210
Facebook Twitter Google+
Зараз в Україні активно запроваджується механізм саморегуляції журналістів, — повідомляє Тетяна Котюжинська

Про переваги володіння національною прес-картою розповідає секретар Комісіі журналістської етики і юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська.

У студії працюють Ірина Соломко та Олена Трибушна.

Ірина Соломко: Навіщо в Україні вводити національну прес-карту? Які у неї переваги перед редакційними посвідченнями чи посвідченнями Національної спілки журналістів?

Тетяна Котюжинська: Це питання обговорювалося давно, ще в 2005 році, коли був підписаний тристоронній меморандум Національною спілкою журналістів, Незалежною медіапрофспілкою та Міжнародною федерацією журналістів. Меморандум був в тому числі й про впровадження національної прес-карти.

Перевага прес-карти полягає в тому, що це єдиний документ єдиного зразку, який має декілька ступенів захисту, водяні шрифти, написи різними мовами, і її дуже складно і затратно підробляти. Вона також містить спеціальний QR код, який за допомогою смартфону можна зчитати, і він відкриє сайт Комісії з журналістської етики, де буде віконце з написом, що ця картка належить такому-то журналістові, де буде показано, активна картка, чи її заблокували через втрату, і там же буде розміщено фото її власника.

Ірина Соломко: Для кого це робиться?

Тетяна Котюжинська: Передусім це цікавить СБУ, поліцію, прокуратуру та інші правоохоронні органи — всіх, хто може сумніватися в тому, що ви можете проходити на якісь події, адже у нас акредитація необов’язкова. Особливо вона допоможе під час масових заходів, заворушень, коли журналістів теж починають штовхати, бити, арештовувати, потім поліція буде питати, чи ви були учасником заходу, чи хто ви.

Ірина Соломко: В яких країнах ця система працює?

Тетяна Котюжинська: В Британії, у Франції. Взагалі в усій Європі.

Олена Трибушна: Чи станемо ми частиною системи Міжнародної європейської федерації журналістів після отримання такої прес-карти?

Тетяна Котюжинська: Міжнародна федерація журналістів має право видавати міжнародні прес-карти, але в кожній країні є ще й своя окрема національна прес-карта.

Ірина Соломко: У мене вже є посвідчення «Громадського радіо», посвідчення НСЖУ, який резон мати мені ще одну карту?

Тетяна Котюжинська: Є практичні випадки, де б вона вас виручила. Якщо ви пред’являєте редакційне посвідчення, то правоохоронні органи можуть спитати, а яке у вас редакційне завдання, а з єдиною національною прес-картою ці питання знімаються. Також звичайні посвідчення навіть відомих телеканалів, коли вони просто надруковані на папері, дуже легко підробити. Прес-карту ж ні.

Ірина Соломко: Хто з журналістів може отримати прес-карту? Є обмеження по кількості?

Тетяна Котюжинська: Ні, обмежень по кількості немає, і отримати її можуть лише професійні журналісти. Механізм отримання такий: Національна спілка журналістів та Незалежна медіапрофспілка визнали Кодекс журналістської етики та повноваження Комісії з журналістської етики. Ці дві організації дають своє подання, стверджуючи, що певна особа є професійним журналістом і тоді вона отримує прес-карту. Інтернет ЗМІ також можуть подавати заявки в Комісію, але для цього їм потрібно визнати Кодекс журналістської етики, який має підписати сама особа та редакція.

Ірина Соломко: Чому карту має видавати Комісія з журналістської етики? Хто туди входить?

Тетяна Котюжинська: Це всеукраїнська громадська організація, яка працює з 2002 року в зв’язку зі справою Гонгадзе. Вона створена для того, щоб прес-карту могли отримати ті журналісти, які не бажають бути членами Національної спілки журналістів та Незалежної медіапрофспілки. Ті журналісти, хто підписався під виконання Кодексу журналістської етики, можуть прибути на з’їзд і обрати членів комісії, яких є 15.

Ми також вводимо принцип відповідальності. Якщо свідомо й постійно буде порушуватися Кодекс журналістської етики, то прес-карту такої особи може бути анульовано. Тобто зараз стало запроваджується механізм саморегуляції журналістів, що важливо, бо відтепер ми хочемо перейти на прозору систему, де не буде з’їзду підписантів, а буде з’їзд власників національної прес-карти.

Завдяки спеціальному гранту Ради Європи, який складає 25 тисяч євро мінус третина, ми придбали принтер для друку прес- карт і отримали можливість закупити 2 тисячі зразків прес-карт. Поки було отримано 70% гранту, а залишок видається в кінці проекту.

Олена Трибушна: Якщо у журналіста не буде прес-карти, це накладе на нього якісь обмеження?

Тетяна Котюжинська: Ні, просто прес-карта — це додатковий бонус.

Ірина Соломко: Скільки ця прес-карта коштує?

Тетяна Котюжинська: Членський внесок складає 100 гривень.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.