Слухати

Медична реформа: як працюватимуть сімейні лікарі на Вінниччині

09 лютого 2018 - 19:25 572
Facebook Twitter Google+
Жителі Вінницької області елементи сучасної медичної реформи випробовують на собі з 2002 року. У більшості вінничан є електронні медичні картки, а пацієнтів супроводжують сімейні лікарі

Перші лікарі загальної практики — сімейної медицини запрацювали в Вінниці ще у 2002 році. А з 2012-го місцеві полікліники перепрофілювали на Центри первинної медико-санітарної допомоги. Тут ведуть прийом сімейні лікарі та вузькі фахівці. Вінничанка Оксана Кушніренко ходить до сімейного лікаря в один центр, а з донькою до дитячого хірурга прийшла в інший — лікар, якому довіряє, працює тут. Враження від сімейного лікаря у неї суперечливі.

«Дійсно спостерігатись лікарем сім’ями повинні, як колись було, в давнину. Що знали лікарі від пра-прабабушки до молодого покоління. Знають хронічні хвороби, наприклад», — каже Оксана. 

Але, на думку пацієнтки, крім переваг є й недоліки — викликати фахівця до дитини непросто: «Буває, що лікар наполягає, щоб до неї приходили, не хоче додому йти. Береже свої ноги, напевно», — каже вона.

Подружжя Лідія та Петро про свого сімейного лікаря відгукуються схвально: і додому той ходить, і від хвороб рятує: «І запалення було, і грипозний стан, все вона нас рятувала».

Роботу сімейного лікаря у Вінниці підтримують сучасні технології. Онлайн-система «Доктор Елекс» доступна, як для лікаря, так і для пацієнтів. . У програмі є особиста медична картка кожного пацієнта, на прийом до лікаря можна записатися через Інтернет. Начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги в міській раді Наталя Авраменко розповідає подробиці.

«Пацієнт бачить дані своєї медичної картки. Він пройшов якесь певне обстеження чи був на прийомі у сімейного лікаря — не треба носити папірці, видно в системі і призначення, і обстеження».

Іван Суходоля — один з вінницьких сімейних лікарів. Працює в Центрі первинної медико-санітарної допомоги № 2, що у середмісті. Півдня він приймає пацієнтів в амбулаторії, півдня відвідує на дому. Вважає: люди часто викликають фахівців необґрунтовано. 

«Варто задати питання — чи раціональне використання часу на поїздку лікаря до дільниці, перехід від однієї квартири до другої, стояння під домофоном, очікування, коли відкриють? Або, наприклад, немає домофону, ти маєш дзвонити, чекати, доки вони спустяться. Так доцільно використовувати цей час? Або стоїш під парканом, а там злий собака», — каже медик.

Іван працює на пів ставки, отримує 1400 гривень на місяць. Із першого січня умови зміняться. У Івана буде два шляхи. Він може звільнитися з центру первинної допомоги, зареєструватися як підприємець та отримувати дохід залежно від того, скільки людей захочуть у нього лікуватися. Держава буде на його рахунок у середньому 370 гривень на рік за кожного пацієнта. За ці гроші лікар має сплачувати за оренду, купувати витратні матеріали та робити аналізи. А ще платити зарплату медсестрі або фельдшеру. Решта буде його доходом. Інший шлях — залишитися працювати у центрі первинної допомоги — їх перереєструють як неприбуткові організації. І тоді гроші за пацієнта будуть надходити на рахунок цього закладу. Начальниця Івана Суходолі, головна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 Тамара Кривов’яз вважає: 370 гривень на пацієнта буде замало.

«Якщо потрібно на лабораторне обстеження, заплатити за лабораторне, якщо за флюорографічне, заплатити за флюорографічне. Витрата цих коштів залежатиме від структури населення на цій чи іншій дільниці. Якщо у мене буде більше зелених пацієнтів, і серед цих пацієнтів буде більше дітей та людей старшого віку, я більше отримаю на них коштів, але ж я і більше на них витрачу. Не бачимо балансу позитивного і зовсім незрозуміло, звідки візьметься зарплата лікаря в 25 чи 30 тисяч гривень», — каже головна лікарка. 

 Місцеві фахівці зізнаються — досі не розуміють, як проходитиме реформа. 

«Сьогодні ми маємо норму обслуговування 1500 населення на одного лікаря, а пропонується в новій редакції реформи дві тисячі. На моє переконання, це забагато», — каже Тамара Кривов’яз про норми обслуговування.

Насправді ж 2000 пацієнтів — це не норма, а верхня межа. Менше — може бути. Але й грошей сімейний лікар отримуватиме відповідно менше. Пацієнтам закон про медреформу дозволяє обрати лікаря, і не обов’язково за місцем реєстрації. Наприклад, можна подати декларацію до фахівця, чий кабінет поруч із роботою. Або просто до того, кому довіряєш. Головна лікарка Центру первинної допомоги № 2 та її підлеглі не розуміють, як це працюватиме. Наприклад, що роботи, якщо пацієнта з іншого району треба відвідати вдома. 

«Як бути з тим, якщо навіть в межах нашого міста, не дуже великого, до мене як до сімейного лікаря захоче прийти пацієнт з Тяжілова. Нема питань. Ви прийдете до мене в кабінет — я вас прийму. Але є принцип територіального обслуговування і обслуговування викликів вдома. Особливо це стосується дитячого населення, бо ми дуже не рекомендуємо хворих дитят волокти в заклад. Яким чином я тоді, і як допоможе мені держава приїхати держава приїхати на Тяжилів на відстані 10 кілометрів?», — розмірковує Тамара Кривов’яз.

Щоб це та інші зауваження вінницьких лікарів почули в Києві, фонд «Демократичні ініціативи» та місцевий медіа-центр «Власно» зібрали фахівців за однім круглим столом. Про сімейну медицину тут теж багато думок та запитань. Наприклад, головна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1 Людмила Фіщенко не розуміє, де взяти паперові декларації для пацієнтів.

«Наші люди вже чекають, що 2 січня ми прийдемо на роботу, вони скажуть — давай декларацію. Яку декларацію? Ми бачили ці декларації — це 2 А4. Один надрукований з однієї сторони, інший з двох сторін. Мій заклад у місті самий маленький, це 46 тисяч населення. Хто нам надрукує це все?», — запитує Фіщенко.

Представниця Департаменту охорони здоров’я міськради Наталя Авраменко про систему сімейних лікарів відгукується позитивно. Але зазначає: досвід роботи цих фахівців у Вінниці центральна влада не вивчала.

24 957 026_1 702 323 246 464 598_1 263 021 731_o.jpg

Обговорення медичної реформи // Фото фонду "Демократичні ініціативи"
Обговорення медичної реформи
Фото фонду «Демократичні ініціативи»

«На жаль, дещо зруйнували систему терапії і педіатрії. Наприклад, я, коли була педіатром, мені теж треба було зі своїми колегами спілкуватися, вирішувати певні проблеми. Що є позитивним — лікар відповідає за родину. Але треба підвищувати як відповідальність особисту як і лікаря, так і відповідальність наших пацієнтів. Не можна думати, що я буду їсти багато солодкого, гіркого, пити, що завгодно, а потім прийду до лікаря і він вирішить всі мої проблеми», — зазначає чиновниця.  

До позитивів медичної реформи вінницькі фахівці відносять урядову програму «Доступні ліки», за якої пацієнти можуть отримувати безкоштовно або з частковою доплатою ліки від серцево-судинних захворювань, диабету другого типу та бронхіальної астми. Пропонують поширити програму на нецукрові діабети та додати до існуючого набору ліків комбіновані препарати. У Оксани Кушніренко ж до нововведень — свої перестороги. За планими МОЗ, із температурою та високим тиском люди мають звертатися до сімейних лікарів.

«По-перше, що висока температура у дитини — не буде приїжджати на виклик швидка, говорять, що це вже не є важливо. Наступне — коли в людей підвищений тиск, не будуть приїжджати. У мене взагалі низький тиск, але при вагітності, будучи на роботі, я працювала з дітьми, швидка приїхала, мені допомогли. А якби ця реформа була, що мені робити?», — запитує Кушніренко.

Переважна більшість учасників обговорення висловлює одну й ту саму думку — нерозуміння, як працюватимуть амбулаторії з першого січня. Адже закон про медичну реформу досі не підписав президент.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю видання і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу».

rfr_logo.png

Реформи //
Реформи

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.