Слухати

Нам варто боротися зі сказом, а не боятися вірусу Зіка, — Надія Жолобак

14 лютого 2016 - 09:11 397
Facebook Twitter Google+
Вірусолог Надія Жолобак вважає, що резонанс довкола вірусу Зіка штучно роздутий і має політичний підтекст. Вчена пояснила принципи поширення вірусу і розповіла про хвороби, які загрожують українцям

imag1631.jpg

Надія Жолобак / «Громадське радіо»
Надія Жолобак
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Чи є ризик, що вірус Зіка добереться до України?

Надія Жолобак: Цей вірус належить до природно-вогнищевих захворювань, тому для його розмноження потрібен замкнутий цикл «вірус-тварина-вірус». Коли сюди попадає людина, вона найчастіше стає тупиковою гілкою. Захворювання на вірус Зіка не дуже агресивне: лише 20% тих, хто контактував із вірусом, захворює. Цикл репродукції в організмі людини триває не більше 10 днів. Для тих, хто не є у стані вагітності, цей вірус не несе ніякої загрози. Єдиним його важким наслідком може бути патологія плоду.

Щоб проконтактувати з вірусом, українцям потрібно з’їздити до Бразилії. Теоретично його можна привезти сюди, але для цього необхідно, щоб тут був вид комарів, у яких вірус зможе розмножуватися.

Василь Шандро: Що змушує організації з охорони здоров’я бити на сполох?

Надія Жолобак: Найгостріше це питання стоїть у Бразилії. Але те, що навколо цього зараз стільки розмов — радше політично-інформаційна кампанія. Епідемія вірусу Зіка почалась ще в 2014 році, коли був чемпіонат світу з футболу. Вірус завезли з французької Полінезії. Дітям, які мають мікроцефалію через те, що їхні матері під час вагітності перенесли лихоманку Зіка (хоча це не доведено), 1,5-2 роки. А підняли питання про пандемію тільки зараз. Скоріш за все, є бажання кудись перенести літню олімпіаду, яка має бути в Бразилії.

Василь Шандро: Дуже часто на епідеміях спекулюють, щоб заробити. Так було у нас кілька років тому, коли люди масово носили марлеві пов’язки.

Надія Жолобак: Цей захід є не дуже ефективним, оскільки, залежно від щільності пов’язки, її слід змінювати кожні 1,5-2 години. Після цього вона не лише не захищає, а й збільшує ймовірність захворіти, тому що на пов’язці концентруються мікроби, яких ви видихнули, і після цього ви їх знову вдихаєте. Крім того, носити пов’язку на вулиці у холодну пору року небезпечно, оскільки ви видихаєте вологе повітря, воно охолоджується, і ви вдихаєте набагато холодніше повітря, ймовірність заразитися збільшується.

Василь Шандро: Наскільки поширеною є тенденція до того, що локальні хвороби стають глобальними?

Надія Жолобак: Це світова тенденція, тому що зростає і полегшується міграція населення. Відповідно перенесення будь-яких вірусів прискорюється. Щодо вірусу Зіка ­­— мігрувати у стані вагітності треба обережно й обдумано, зважаючи на те, що буде корисним для дитини.

Василь Шандро: Вірус Зіка стабільний? Якщо розроблять вакцину від нього, вона буде ефективною?

Надія Жолобак: Правильно розроблена вакцина буде захищати від вірусу. Наприклад, щодо грипу проводяться регулярні дослідження, які дозволяють прогнозувати мутації штаму, і розробляються відповідні вакцини. Але щоб ці вакцини захищали, потрібно дуже багато умов. Якщо людина у стані стресу, недоїдає, недосипає — людина стає сприйнятливішою до вірусу, і вакцина може не спрацювати. Вакцинуватися всім підряд від вірусу Зіка немає сенсу.

У Бразилії зараз борються із вірусом, задіявши військових до знищення комарів, які його переносять. Крім того, комарі не відлітають більше, ніж на 100 метрів від місця, де вони вилупилися, і зона їх розповсюдження досить невелика. Коли ці місця оброблять, це дозволить зупинити вірус.

Анастасія Багаліка: Вірус Зіка передається від людини до людини?

Надія Жолобак: Є тільки один такий документально засвідчений факт, який стався кілька років тому з ученим, який займався дослідженням цього вірусу. Коли він приїхав додому, у нього почалася гарячка, а після статевого контакту захворіла його дружина. Більше таких випадків не було.

Анастасія Багаліка: Які захворювання такого типу є в Україні?

Надія Жолобак: Для України характерні два природно-вогнищеві захворювання: кліщовий енцифаліт, розповсюджений у горах, і вірус сказу, з якого в Україні є стан епідемії. Тому нам не варто перейматися проблемами, які нам зараз не загрожують. Розроблені спеціальні схеми вакцинації диких тварин від сказу за допомогою кормів. Але це коштує дуже дорого, а фінансування на це ніхто не виділяє.

Комахи, щурі — це ознака низького рівня життя людей. Якщо люди можуть дотримуватися гігієни, відповідні органи влади борються з паразитами — жити набагато простіше і безпечніше.

Анастасія Багаліка: Наскільки швидко можна зробити дослідження, чи вірус Зіка зможе жити в українських комарах?

Надія Жолобак: Це питання до ентомологів. Поки що, наскільки це відомо, українські комарі не переносять цей вірус.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.