Слухати

Нарахування субсидій не мотивує українців економити, — представник «ОПОРИ»

03 січня 2016 - 02:00 4955
Facebook Twitter Google+
Велика проблема України в тому, що у нас немає культури споживання енергоресурсів, — Руслана Величко-Трифонюк

index_1_0_0.jpg

Руслана Величко-Трифонюк / «Громадське радіо»
Руслана Величко-Трифонюк
«Громадське радіо»

В України власних енергоресурсів усього лише 30% із загальної кількості того, що вона споживає. Такі цифри в ефірі «Громадського телебачення» свого часу озвучив міністр економіки в 1999 і 2005 роках Іван Плачков. Які кроки здійснює держава, і чи можуть допомогти звичайні громадяни аби вирішити проблеми дефіциту енергоресурсів і рухати країну в бік енергетичної незалежності?

На ці та інші питання шукаємо відповіді разом з представницею громадянської мережі «Опора» Русланою Величко-Трифонюк.

Василина Думан: Що Україна лише декларує, а що дійсно робиться для того, щоб ми стали енергетично незалежною і енергоефективною країною?

Руслана Величко-Трифонюк: Україна сьогодні найбільше в Європі споживає енергоресурсів. Більше за Україну споживає лише Узбекистан. Якщо ми багато споживаємо енергії, збільшуються і викиди шкідливий речовин. Так як Україна вступає в європейську спільноту, цим питанням ми маємо також приділяти увагу.

Василина Думан: Що це означає для населення? Ми маємо погодитися на якісь непопулярні кроки, збільшення тарифів?

Руслана Величко-Трифонюк: Велика проблема України в тому, що у нас немає культури споживання енергоресурсів. ГО «Опора» почала працювати з людьми і пояснювати основи енергоекономії. Ми проводимо уроки в школах, і нам на початку було досить дивно, що багато людей не розуміють, що для того, аби економити світло, його просто треба вимикати.

Наталя Соколенко: Що тут є визначальним: вік людини, чи якісь окремі складові культури?

Русланою Величко-Трифонюк: В усьому світі щодо економії енергії існують спеціальні державні програми. Якщо людина менше споживає — їй доплачують. В рекламних роликах там говорять «економте і заробляйте на цьому». Для наших людей не треба вигадувати інший підхід, треба говорити їм теж саме. ЛЕД-лампа окуповує себе за три місяці і далі починається економія.

Василина Думан: Наскільки меншою буде платіжка? Вдвічі можна зменшити суму сплати за електрику?

Руслана Величко-Трифонюк: Це залежить від приладів, які ви використовуєте в будинку і в приладах обліку. Якщо у громадян не встановлені прилади обліку, то про яку економію можна говорити. Рахунок приходитиме постійно великий.

Наталя Соколенко: І чи збільшення тарифів призвело до скорочення енергоспоживання?

Руслана Величко-Трифонюк: Спочатку люди почали економити, але потім почалися субсидії. Раніше треба було просто подати декларацію про доходи, яку потім перевіряли. Але цю планку опустили ще більше, бо багато людей помилялися і не могли отримувати субсидії.

Після цього видачу субсидій спростили, і їх почали видавати шаленими темпами. Видана шалена кількість субсидій, яка доходить до 50% від всього споживання енергії. Це приблизно 18 мільйонів субсидій. Тобто саме на 50% держава втручається в енергетичний сектор.

Наталя Соколенко: Ви кажете, що люди почали економити. А після субсидій перестали?

Руслана Величко-Трифонюк: Коли люди почали отримувати легко доступні субсидії, вони почали менше заощаджувати.

Наталя Соколенко: Коли на платіжках в результаті застосування субсидій фігурують цифри з мінусами, куди йдуть ці кошти?

Руслана Величко-Трифонюк: У нас є два види субсидій. Один вид субсидії здійснюється монетарно, коли вам, наприклад, дають гроші на дрова, ви їх купуєте і опалюєте хату. А другий спосіб полягає в тому, що держава дотує постачальника енергоресурсів.

Наталя Соколенко: А наскільки це обґрунтовано економічно?

Руслана Величко-Трифонюк: Держава фактично платить за людей, які отримали субсидії, а підприємствам, що постачають енергоресурси просто не вигідно, щоб споживання енергоресурсів населенням скорочувалося. Адже в Україні дуже велика собівартість енергоресурсів. Ми багато втрачаємо на виробленні, транспортуванні та споживанні. А платимо за все це ми з наших податків.

Наталя Соколенко: Що на вашу думку треба робити у такій ситуації? Кому відмінити субсидії, а кому залишити?

Руслана Величко-Трифонюк: Я б ці субсидії переправляла на утеплення будинків. Нам треба скоротити витрати. Треба проводити тепломодернізацію і впроваджувати систему обліку.

Василина Думан: Чи не доведеться після перерахунків людям віддавати гроші за нараховані субсидії, як це було колись?

Руслана Величко-Трифонюк: Зараз прийняли нову постанову щодо субсидій. Тому сьогодні і отримують, і нараховують субсидії зовсім по іншому.

Наталя Соколенко: Чи є розбіжність між задекларованими гаслами влади і реальністю щодо енергоощадливості?

Руслана Величко-Трифонюк: У нас є Національний план щодо енергетичної ефективності до 2020 року. Також у нас є директиви від ЄС, і ми маємо ці директиви виконувати. Цей план наближений до європейських директив. В 2020 році ми повинні будемо звітувати в ЄС щодо стану обліку енергоресурсі. Як ми будемо це робити, я не знаю, але це означає, що то таки робитись буде.

Василина Думан: Йдеться про облік на підприємствах чи у приватних господарствах? Де ситуація краща?

Руслана Величко-Трифонюк: Облік енергозатрат на підприємствах у нас теоретично є, а фактично — не зовсім.

Згідно з проектом закону, який намагалися прийняти два роки тому, громадяни мають самі встановити прилади обліку, а підприємства, що їх виготовили, мають самостійно провести перевірку цих приладів. В цій ситуації комунальні підприємства, які надають послуги, взагалі ніде не фігурують. Цей законопроект не був прийнятий, але він показав ставлення влади до цієї проблеми. Мені самій цікаво, що буде далі і як цю проблему держава буде вирішувати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.