Слухати

Навіть найдешевші харчові продукти мають бути безпечними, — Є. Горовець

29 червня 2016 - 23:42 387
Facebook Twitter Google+
Говоримо про реформу контролю за безпекою харчів. Експерти кажуть, що безпечність і якість — не синоніми. І реформа спрямована поставити акцент саме на першому понятті

13 552 699_1 120 882 294 616 515_1 070 980 268_n_1.jpg

Володимир Лапа та Євген Горовець // «Громадське радіо»
Володимир Лапа та Євген Горовець
«Громадське радіо»

В рамках програми «Європейська хвиля» звертаємось до питань євроінтеграції та практичного втілення положень Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом. Програма виготовляється журналістами «Громадського радіо»  спільно з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.

Гостями студії є Володимир Лапа — голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та Євген Горовець — експерт із законодавства проекту ЄС щодо вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні.

Наталя Соколенко: Що зараз у нас відбувається з цією системою контролю? 

Володимир Лапа: Система контролю у стані трансформації. Минулого року набрала чинності нова редакція закону про безпечність і якість харчових продуктів. Це фундаментальний закон, але він далеко не повною мірою враховує специфіку державного контролю.

Власне, необхідність розробки законопроекту про державний контроль у сфері безпечності і якості харчових продуктів спрямована на те, щоб удосконалити систему контролю та адаптувати її до базових норм європейського законодавства. Це не тільки наші побажання, але й зобов’язання згідно з Угодою про Асоціацію.

Реформа контролю за безпекою харчів — це не тільки наші побажання, але й зобов’язання згідно з Угодою про Асоціацію

Наталя Соколенко: Наведіть приклад, як було, а як має бути.

Володимир Лапа: Треба відрізняти питання якості, зовнішнього вигляду, питання маркування й безпечності продукції. Безпечність — це окрема сфера, тому розмір, вигляд та інші характеристики виносимо зараз за дужки. Логіка цього законопроекту — впровадити європейські норми щодо контролю безпечності. Це те, що впливає на життя і здоров’я громадян.

Я можу навести приклад нинішньої ситуації. При зовнішній торгівлі українське законодавство вимагає документів компетентного органу країни відправлення на всі види харчової продукції. При тому, що в багатьох країнах такі документи офіційними інстанціями не видаються. Тобто часто товари супроводжуються документами виробника.

У новій редакції законопроекту про державний контроль передбачається сегрегація видів продукції на продукцію тваринного походження (яка підлягає посиленому контролю), рослинні продукти (згідно з 669 директиви ЄС, яка також підлягає посиленому контролю) та інші види продукції, які можуть спрощено контролюватись. Ми входимо в таку площину, яка адаптує наше законодавство до сучасних вимог світового товариства.

Можу навести інший приклад, коли законопроекту пропонується достатньо ліберальний хід з точки зору контролю. Якщо є несуттєве порушення, немає сенсу штрафувати. Там є така норма, що в такому разі — санкції не застосовуються. Тобто з одного боку є контроль, а  з іншого — абсолютно ліберальна модель, яка дозволяє у відносно комфортних умовах працювати бізнесу.

Наталя Соколенко: Що значить небезпечні харчі?

Євген Горовець: Питання безпечності — непросте. Пересічний споживач плутає її з якістю й вважає, що це синонімічні поняття. Насправді, між ними є велика різниця. Безпечність стосується безпосередньо життя і здоров’я. Якість — це атрибут вже безпечного продукту.

Безпечність стосується безпосередньо життя і здоров’я. Якість — це атрибут вже безпечного продукту

Тобто, заходячи до супермаркету, ми маємо бути впевнені, що будь-який із великого розмаїття продуктів є безпечним. У м’ясному відділі є умовно сто видів ковбаси, які мають, очевидно, різну якість. Але завдання системи контролю безпечності харчових продуктів полягає у тому, щоб навіть найдешевша ковбаса була безпечною. Сенс цієї реформи на забезпеченні безпечності. Якість — це окреме також амбітне питання, але воно друге за порядком.

Наталя Соколенко: Як організована ця система контролю? Хто і в який спосіб буде визначати значним чи несуттєвим є порушення?

Володимир Лапа: По-перше, законопроект чітко окреслює порушення, які можуть бути трактовані як незначні. Буде досить чітка сегрегація.

По-друге, сам контроль здійснюватиметься на основі так званих check-листів. Контролер перевірятиме конкретні параметри. В нього не буде можливості для суб’єктивізму.

Більше того, за допомогою наших міжнародних партнерів ми хочемо оснастити інспекторів засобами відеозйомки для того, щоб упередити корупційні ризики.

Наталя Соколенко: Коли законопроект має шанс бути ухваленим?

Євген Горовець: На всіх зустрічах європейці нагадують про важливість цього законопроекту, зокрема, з точки зору нашого експортного потенціалу. Адже не секрет, що наша система не відповідає європейській у повній мірі. Тому це є кроком назустріч з боку Євросоюзу.

Знаємо, що залишилось мало часу з точки зору пленарних засідань цієї сесії. Будемо сподіватись, що депутати встигнуть проголосувати цей важливий законопроект. За неофіційною інформацією, заплановано аграрний день у Верховній Раді на початку липня. Цілком можливо, що законопроект винесуть на розгляд в залу.

Наталя Соколенко: Що стосується цієї системи: чи є якесь лобі, яке протидіє цій реформі?

Володимир Лапа: Думаю, що тут варто сказати про інше. Це перший в новітній історії України прецедент, коли до розробки закону було залучено таке широке коло зацікавлених осіб. Було створено робочу групу при Комітеті аграрної політики. Туди входили експерти аграрного комітету, фахівці Міністерства аграрної політики, представники наших європейських партнерів, проводилися консультації з бізнес-асоціаціями. Було зроблено все для того, аби максимально врахувати всі інтереси.

Що стосується позиції бізнесу — тут ситуація не така однозначна. Є виробники, які вже вийшли на європейський ринок, які працюють за європейськими директивами, регламентами. Водночас, вони стикаються з не завжди добросовісною конкуренцією з боку виробників, які не дотримуються такого законодавства.

Наталя Соколенко: Яка кінцева мета цього закону?

Євген Горовець: Цей законопроект охоплює низку питань, які комплексно вирішують проблему. Наприклад, законопроект про контроль комплексно вирішує проблему контролю імпортних харчових продуктів. Він сегрегує їх на кілька категорій. Найбільш небезпечні продукти — тваринного походження. Вони мають в’їжджати на територію України через призначені прикордонні інспекційні пости. Це спеціально обладнані місця із технічним обладнанням.

Наталя Соколенко: А зараз як це відбувається?

Євген Горовець: Через звичайні митні пункти. Ключовий пункт у цьому законі, що державний контроль має здійснюватися на державному кордоні. Митник не володіє спеціальними знаннями задля визначення безпечності продукту.

Реформа буде в тому, що продукт спочатку перевіряє представник Держпродспоживслужби. Якщо все добре — тоді вже митник оформлюватиме вантаж і впускатиме його на територію України.

Друга категорія продуктів — нетваринного походження, які підлягають посиленому контролю. Наприклад, тропічні горіхи. Такі продукти також треба перевіряти частіше. Вони проходитимуть через призначені пункти пропуску.

Решта продуктів проходитимуть на кордоні за загальним правилом, якщо вони тільки не будуть зазначені у щорічно затвердженому плані держконтролю.

Плановість контролю — це ще один момент, який впроваджує даний закон. Буде укладатися довгостроковий та щорічний план держконтролю.

Плановість контролю — це ще один момент, який впроваджує даний закон

Наталя Соколенко: Як зміниться частота перевірок?

Володимир Лапа: Вони здійснюватимуться на основі ризикоорієнтованого підходу: там, де є ризик, перевірки будуть частішими та ретельнішими.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.