Слухати

Не треба боятися, — переможниця конкурсу журналістських розслідувань

07 жовтня 2017 - 11:59 258
Facebook Twitter Google+
У Києві визначили переможців конкурсу журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка

Гості ефіру — співзасновник, член оргкомітету конкурсу та один з його ініціаторів Олександр Аронець і переможниця в номінації «Краще розслідування інтернет-ЗМІ», журналістка програми «Схеми» Валерія Єгошина.

Дмитро Тузов: Чому конкурс називається іменем Василя Сергієнка?

Олександр Аронець: Василь Сергієнко — це герой Небесної сотні, громадський активіст, журналіст-розслідувач, який жив у Корсуні-Шевченківському Черкаської області. 4 квітня 2014 року його викрали з-під будинка на очах у матері, жорстоко побили, закатували. Наступного дня його знайшли в лісі з порізами, з перерізаним горлом. Це дуже схоже на долю Гонгадзе. Сергієнко розслідував корупційні схеми місцевого князька, депутата від Партії регіонів Геннадія Бобова. Він публічно закликав позбавити звання Героя України, яке є у цього горе-нардепа. За місяць, як потім з’ясувалося, представники фірми Геннадія Бобова викрали його, керівник служби охорони Геннадія Бобова, його кум Мельник організував це вбивство, є затримані вбивці та організатори. Триває судовий процес. Самого Мельника затримали в травні 2017 року. Немає одного — замовника. Ні затриманий Мельник, ін виконавці не перетиналися з Сергієнком, але всі вони мали стосунок до Бобова. Всі нитки ведуть саме до нардепа.

Дмитро Тузов: Оскільки тут звучить прізвище народного депутата, ми готові надати Геннадію Бобову мікрофон.

aronec.jpg

Олександр Аронець // Фото: Громадське радіо
Олександр Аронець
Фото: Громадське радіо

Олександр Аронець: Влітку у Черкасах зібралася громадська ініціатива. Це місцеві журналісти, представники громадськості і політичних партій, мер Черкас. Ми залучили народних депутатів Княжицького, Луценка, професійне журі.

Дмитро Тузов: Давайте скажемо, а хто судді?

Олександр Аронець: Публіцист Віталій Портников, телеведуча Соня Кошкіна, професори, доктори наук Сергій Квіт, Микита Василенко, Валерій Іванов, «зубри» журналістики Володимир Мостовий, Наталія Лигачова, Юрій Бондар, Дмитро Лиховій, Михайло Шаманов, Ростислав Мартинюк та представники місцевих ЗМІ Тетяна Воронцова та Юрій Грицик.

На конкурс надійшли 282 розслідування, 38 з яких стали фіналістами. Всі ці розслідування змінюють країну. Наслідком цих розслідувань є те, що у Київській області перестали незаконно видобувати пісок, на деяких ринках, здається, у Львові і Кропивницькому, перестали продавати наркотики, зупинені деякі незаконні забудови.

Дмитро Тузов: Валеріє, розкажіть про погрози.

Валерія Єгошина: Погрози стосуються мого іншого розслідування, яке стало фіналістом в іншій номінації  — найкраще телевізійне розслідування. Воно стосувалося працівників СБУ, а конкретно – управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Це ті люди, які мають викривати економічні злочини, але насправді ми змогли побачити і довести, що частина з них працює виключно на своє збагачення.

Ми направили запит до СБУ, але за годину до ефіру отримали відповідь, у якій нам сказали, що не рекомендують випускати це в ефір, бо це буде кримінальна відповідальність, а також відповідальність згідно із законом про боротьбу з тероризмом.

Дмитро Тузов: Які схеми застосовуються?

Валерія Єгошина: Вони різні, але є одна схема, яка об’єднує їх всі. Це робиться дуже просто. Представники бізнесу отримують «листи щастя», в яких написано, що їхній бізнес не відповідає певним вимогам, створює певну загрозу. Потім з них вимагають гроші, а потім виявляється, що ніякої загрози економічній безпеці чи безпеці держави немає.

Дмитро Тузов: Ви видали матеріал в ефір. Які були наслідки?

Валерія Єгошина: Це була дуже дивна історія, тому що наслідків не було. Наступного дня речниця СБУ виступила із заявою, що їхні юристи будуть шукати наші помилки, до яких вони зможуть причепитися, але не знайшли.

Василь Шандро: Тобто це така форма тиску?

Валерія Єгошина: Так. Я думаю, що спрацював ще той момент, що ми публічно виступили після цього із заявою, у якій юридично обґрунтували, що ми праві. В особистих розмовах я також казала: «Якщо я, звичайна молода дівчина, можу викрити цих співробітників контррозвідувального захисту інтересів держави, чому цього не може зробити цілий відділ російських спецслужб?». Я ніяким чином не розкрила цих людей для ворога.

Василь Шандро: Дайте кілька порад журналістам. Чого не варто робити журналісту?

Валерія Єгошина: Я передусім раджу не боятися. Якщо ти будеш боятися, у тебе нічого не вийде. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.