Слухати

Недобуди у «зоні відчуження»: як багатії уникають сплати податку на нерухомість?

05 липня 2016 - 08:21 184
Facebook Twitter Google+
Що треба знати про сплату податків на нерухомість: хто, скільки і куди підуть ці гроші? Пояснює Ілля Несходовський — головний експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного Пакету Реформ (РПР)

neshodovskyy_illya.jpg

Ілля Несходовський // «Громадське радіо»
Ілля Несходовський
«Громадське радіо»

Ілля Несходовський: Податок на нерухомість запроваджений ще у 2011 році, однак він розповсюджувався на досить незначну кількість тих, хто мав його сплачувати. Зараз ми сплачуємо податок на нерухомість за 2015 рік згідно із нормами саме 2015-го. Адже, на мій погляд, у ЗМІ фігурує дещо трансформована інформація.

Зміни, які відбулися у 2016 році, а саме збільшення граничної ставки до 3% й питання щодо необхідності сплати податку за квартири площею більші, ніж 300 кв.м і будинки більші  за 500 кв. м, — нібито мають сплачувати зараз. Ні, ці сплати актуальні для наступного 2017-го року.

Нині у нас ставка від 0 до 2% від мінімальної заробітної плати, яка діяла на початок звітного періоду, а для нас це 2015.  Максимальна ставка — 24 грн 36 коп. за кв.м. Кожен орган місцевої влади, який формує цю ставку, може встановити її набагато меншою.

Тетяна Трощинська: Як зрозуміти і контролювати, куди цей податок йде? коли місцева влада може встановити податок на свій розсуд? Наскільки мені відомо, що у селищі Козин під Києвом, де локалізуються «круті» дачі, селищна рада встановила аж 4 види цих податків.

Ілля Несходовський: Це їхнє право. Ви взяли те, що знаходиться внизу Києва. А якщо взяти місця, вище Києва, до прикладу, Вишгород — вони потрапляють в «зону відчуження». Там податок на нерухомість не сплачується. Тому деякі можновладці, які знаходяться в цій зоні взагалі податку на нерухомість у цій місцевості платити не будуть.

Вже давно говорили про те, що «зону відчуження» необхідно скоротити. Нині вона зовсім не відповідає тому стану, в якому знаходяться будинки.

З приводу контролю — дуже допоможе проект E-data, запущений Міністерством фінансів, через який ви можете відслідковувати кожну платіжку, що здійснюється, у тому числі, органами місцевої влади.

Василь Шандро: Чого слід боятися, а чого ні? Адже дуже багато спекуляцій є на цій темі.

Ілля Несходовський: У багатьох країнах цей податок є джерелом наповнення місцевих бюджетів. Звичайно, власник більшого будинку сплачуватиме більший податок. Є можливість спрямовувати ці кошти на будівництво доріг, утримання шкіл, лікарень. Тому цей проект є дуже прогресивним і необхідним.

Щодо залякувань — по-перше, постійно говорять про максимальну межу. Що 2%, які виросли у 2016-му році до 3% — це набагато більша сума. Часто забувають сказати, що цей податок сплачується раз у рік.

Є проблема, коли даний податок сплачується від загальної площі, від, фактично, будівель, що знаходяться у вас на території. Це сараї, гаражі.

Василь Шандро: Тобто за сарай треба платити?

Ілля Несходовський: Так, платити треба за все, що має фундамент. Також все залежить від того, які внесли дані під час реєстру нерухомості.

Тетяна Трощинська: Маса людей живуть у будинках під 200 кв. м, які просто не введені в експлуатацію.

Ілля Несходовський: Часто це стосується депутатів, а не податку, які щоб не включати свої шикарні маєтки, пишуть, що це недобудова. Зараз йде боротьба за те, що такі «недобуди» мають бути включені.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.