Слухати

Новий проект закону про освіту: навчання лише українською та мовами ЄС

23 червня 2017 - 11:33 1335
Facebook Twitter Google+
Комітет з питань науки і освіти одноголосно схвалив текст нового закону про освіту до другого читання

В нашій студії Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців «Простір свободи», з яким ми поговоримо про статтю № 7 цього закону, яка пов’язана з мовою освіти.

«Ми знаємо, що, на жаль, як освітнє законодавство, так і сумнозвісний закон „Ківалова-Колісниченка“ не гарантує реальної україномовної освіти в Україні. Якщо на телебаченні, на радіо в сфері кіно українська мова утверджується, то в освіті, навіть попри певні зусилля влади, через інерцію кадрів на місцях, освітян та батьків сфера освіти значно русифікована.

В жовтні минулого року Верховна Рада прийняла за основу новий закон про освіту, і ми вже наближаємось до другого читання цього закону. Але проблема в тому, що, приймаючи цей закон за основу, Верховна Рада прийняла в поганій редакції мовну статтю — статтю № 7. Там надавалися лазівки, щоб обходити цю статтю. Наприклад, представникам меншин дозволялось здобувати освіту мовою меншин, зокрема російською. Також можна проводити освіту в різних навчальних закладах різними мовами. Якщо б в такій редакції ця стаття була прийнята в цілому, це означало б консервацію того стану, який є, а він є неприйнятним.

Тому представники різних громадських організацій, які багато років займаються питанням української мови, зажадали досягнути певних домовленостей з Міністерством освіти, щоб ця норма була змінена. Таких домовленостей ми досягли.

Багато місяців точились дискусії навколо цього, є ті, хто спекулюють, що нібито порушуються права меншин, але це не так — права меншин будуть захищені відповідно до нашої Конституції.

З іншого боку нарешті належне місце в світі посяде і українська мова», — розповідає Тарас Шамайда.

Зміни, які пропонуються.

Держава гарантує кожному громадянину освіту державною мовою на всіх рівнях — від садочку до університету.

В усіх закладах освіти має вивчатися державна мова. Якщо йдеться про професійну освіту чи вищу освіту, то державна мова має вивчатися в такому обсязі, щоб людина могла здійснювати професійну діяльність, вільно володіючи державною мовою.

Запроваджується таке поняття, що мова меншини вивчається поряд з державною мовою. Тобто навчання в закладах для меншин дошкільної і загальної середньої освіти буде двома мовами.

В вузах, закладах професійної освіти, мистецьких та спортивних школах, не буде навчання мов меншин взагалі.

Мова меншини у вищих навчальних закладах за бажанням представників меншин може вивчатися як окрема дисципліна, але лише одна.

Частина предметів за рішенням вищого навчального закладу дозволяється викладати англійською мовою або офіційними мовами країн Європейського Союзу.

За словами Тарас Шамайди, цю редакцію закону підтримала і міністр освіти Лілія Гриневич, і міністр Культури Євген Нищук, і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, і низка народних депутатів та громадських активістів.

Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.