Слухати

Олекса Тихий багато робив, щоб українська мова звучала на Донбасі, — О. Бажан

29 грудня 2016 - 09:33 184
Facebook Twitter Google+

Гості

Я солідарний із думкою тих дослідників, котрі пишуть про творчість, про біографічний шлях Олекси Тихого, і кажуть, що він є символом українського Донбасу, — каже історик Олег Бажан

Наталя Соколенко: Не так багато людей знають про Олексу Тихого. Варто про нього детально розповісти.

Олег Бажан:  У шкільних підручниках для 11 класу йдеться про заснування Української Гельсінської Групи. Звичайно, школярам розповідають про те, хто є її засновниками. В переліку тих славетних імен — Миколи Руденка, Олеся Бердника  — зазначено й ім’я Олекси Тихого.

Якщо ми говоримо про більш широкий загал, то його ім’я не таке вже й відоме. Але слід зазначити, що він є одним із активних учасників правозахисного руху 50-80-х років ХХ століття, також він радянський політв’язень. Я солідарний із думкою тих дослідників, котрі пишуть про творчість, про біографічний шлях Олекси Тихого, і кажуть, що він є символом українського Донбасу. Можемо говорити про те, що він був поборником української мови, слова й культури в тих умовах латентної, а часто й неприхованої русифікації країни.

Наталя Соколенко: Що вплинуло на нього?

Олег Бажан: Він дуже багато читав. Якщо звернутися до його творчості, багато думок Олекси Тихого актуальні і нині. Він сформувався на фоні того, що за плечима має три освіти: закінчив філософський факультет Московського університету, має освіту з інженерської справи та освоїв вчительську професію. Впродовж кількох років він вчителював у школах Запорізької та Донецької областей.

Наталя Соколенко: Що слід зробити у 2017 році для вшанування пам’яті Олекси Тихого?

Олег Бажан: Земляки Олекси Тихого вже провели конференцію на Донбасі, присвячену його постаті. Сподіваюсь, що такі конференції відбудуться і в інших містах. Вважаю, що потрібно проводити широкомасштабну просвітницьку роботу і популяризувати його праці. Особливо ті, що стосуються питання мовної політики.

Деякі його думки актуалізувалися у руслі того, що Конституційний Суд нарешті повернувся до розгляду питання неконституційності закону Ківалова-Колесніченка. Саме Олекса Тихий багато робив у 60-х роках, аби призупинити русифікацію, що мала місце на Донбасі.

Після повернення із першого заслання, він почав роботу над так званим «Словником мовних покручів». Тобто «виловлював» русизми та слова, котрі не відповідають нормам української мови. Він багато робив для того, щоб солов’їна звучала на Донбасі. Саме значення української мови у розбудові української нації він завжди підкреслював у своїх статтях «Думки про Донецький край».

Якщо передивитися кримінальну справу, порушену проти Олекси Тихого у лютому 1977 року, саме ці твори стали причиною обвинувачень за статтею 187, а потім 62. Йому також інкримінували так званий злочинний зв’язок із Миколою Руденком. У своїх статтях Олекса Тихий звертався до земляків. У нього була одна мета — пробудити у своїх земляків-донбасців приспану любов до рідного краю. Він закликав послужити Україні доброю справою.

Наталя Соколенко: Як сприймали оці його ідеї тоді на Донбасі?

Олег Бажан: Були ті, хто його підтримували, допомагали. Але, звісно, його оточення було більше налаштоване на прорадянський лад. Він і сам зазначав, що його заклики не завжди сприймалися.  

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.