Слухати

Патрульні мають надавати будь-яку інформацію щодо їх діяльності, — А.Кисіль

14 квітня 2016 - 08:38
Facebook Twitter Google+
Право громадян на отримання інформації у поліцейських щодо їх діяльності регламентується законодавством
Патрульні мають надавати будь-яку інформацію щодо їх діяльності, — А.Кисіль / Програми на Громадському радіо

22.00andriy_kysil_0_0.jpg

Андрій Кисіль //
Андрій Кисіль
«Громадське радіо»

В той же час, як зазначає головний спеціаліст управління правового забезпечення департаменту патрульної поліції Андрій Кисіль, все ж не варто зловживати своїм правом, зокрема, намагатись розпитати поліцейського під час виконання ним своїх обов’язків по попередженню правопорушення. Андрій Кисіль також зазначає, що і патрульні поліцейські мають право на отримання інформації щодо особи громадянина у випадку, якщо на це є відповідні підстави.

Медіа-юрист Роман Головенко долучившись до розмови телефоном, розповів за нюанси комунікацій між журналістами та поліцейськими, зокрема, щодо правил доступу представників преси до місця надзвичайних подій.

Андрій Гарасим: Андрію, яку інформацію ми можемо витребувати у патрульного поліцейського?

Андрій Кисіль: Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» можна запитувати будь-яку інформацію, яка стосується діяльності поліцейських. Загалом можуть бути дві опції на отримання інформації. В порядку Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації». Суттєва відмінність в строках надання запитуваної інформації.

Андрій Гарасим: Я зустрічаю на вулиці поліцейського. Що я його можу спитати?

Андрій Кисіль: По-перше, якщо особа звертається до поліцейського, то він зобов’язаний у відповідь представитись: назвати свою посаду, звання та прізвище. В разі необхідності пред’явити своє посвідчення. За великим рахунком, особа може запитати у поліцейського будь-яку інформацію, яка стосується його діяльності.

Андрій Гарасим: Я можу підійти до нього і спитати, чого він тут стоїть?

Андрій Кисіль: Це коректне питання. Якщо громадянин цікавиться, і це не є зловживанням правом на інформацію, якщо він не підходить до поліцейського безпосередньо під час виконання певного завдання та бачить, що не заважає, то він може запитати, а поліцейський зобов’язаний відповісти.

Андрій Гарасим: На які норми законодавства я можу посилатися, аби отримати розгорнуту відповідь?

Андрій Кисіль: Якщо ми говоримо про вулицю, то поліцейський вже виконує свої професійні обов’язки. Якщо громадянин почне надто прискіпливо задавати велику кількість питань, в залежності від того, чим поліцейський зайнятий, він, в межах компетенції, має надати інформацію, що стосується його діяльності, окрім службової. Якщо в даному випадку не має можливості надати ґрунтовну відповідь, то він може порадити громадянину звернутися з письмовим зверненням або запитом до управління патрульної поліції.

Закон України «Про звернення громадян» передбачає, що будь-яка особа може звернутися в тому числі і до поліції, аби отримати інформацію, надати якісь рекомендації, попросити роз’яснити певні положення.

Наталя Соколенко: Якщо поліцейський перевіряє автівку, люди можуть підійти і вимагати розказати, що за спецоперація проходить, на якій підставі зупинили певну автівку?

Андрій Кисіль: Звичайно. Таким чином здійснюється громадський контроль за діяльністю поліцейського. Громадяни мають право звернутися до поліцейського, запитати, але не зловживати, не заважати виконувати обов’язки.

Андрій Гарасим: Яку інформацію ми можемо дати на запит поліції? Що має право витребувати патрульна поліція від нас, за яких умов?

Андрій Кисіль: Якщо ми говоримо про патрульну поліцію, то вона виконує свої функції в рамках попередження адміністративних правопорушень. Відмінність в тому, що якщо це кримінальне правопорушення, то там у поліцейських особливий статус, вони вже за допомогою певних процесуальних дій мають право запитувати інформацію з обмеженим доступом.

Якщо ми говоримо  про патрульну поліцію, то якихось особливих повноважень немає.

Наталя Соколенко: Можуть в мене вимагати паспорт?

Андрій Кисіль: В поліцейських мають бути підстави, що або ви є потенційним правопорушником, або є підстави вважати, що ви вчинили правопорушення. Тільки в такому випадку.

Поліцейські зобов’язані пояснити, на якій підставі в них виникла підозра щодо вашої особи. Наприклад, пояснити, що здійснюється відпрацювання якогось орієнтування, в такому випатку поліцейський підходить і каже: «Ви відповідаєте критеріям тієї особи, яку оголошено в розшук, тому просимо надати документи для встановлення вашої особи».Ви можете відмовитись, але якщо у поліцейських залишається підозра, яка посилюється тим, що ви відмовляєтесь, вони мають право вас затримати до трьох годин з метою встановлення вашої особи.

Андрій Гарасим: Я можу вести відеофіксацію? Я можу фіксувати всю роботу поліції чи є якісь обмеження?

Андрій Кисіль: Якщо це відбувається безпосередньо на вулиці, ви можете фіксувати будь-які дії поліцейського, але не заважати йому виконувати свої обов’язки.

Наталя Соколенко: Я наведу приклад. Він зафільмований журналістом Сергієм Андрушком. Він робив ще за часів Януковича фільм «Відкритий доступ» про те, як громадяни починають користуватися Законом «Про доступ до публічної інформації». В нього були зйомки в Полтавській області. До нього підходив на публічному заході міліціонер, і не просто забороняв знімати, а ще бив рукою по об’єктиву. Зараз собі можна таке уявити із патрульною поліцією?

Андрій Кисіль: Зараз в поліції інший підхід. Більш ніж 95% — це люди, які раніше взагалі не були пов’язані з діяльністю державних органів. В них в свідомості немає такого, щоб обмежити якимось чином громадян щодо доступу до їх діяльності. Звичайно, поліцейським пояснюється, що вони мають право забороняти, а що не мають.

Андрій Гарасим: Якщо мені будуть перешкоджати, до якої норми я можу звернутися, аби нагадати патрульному про те, що мені неможна заважати?

Андрій Кисіль: В першу чергу, Закон «Про доступ до публічної інформації». Публічна інформація – це інформація, якаотримана під час виконання поліцейським своїх повноважень. Право на доступ до інформації гарантоване Конституцією України, на рівні міжнародних договорів таке право гарантоване Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.

Тобто, якщо брати рівень Конституції та міжнародних договорів, то тут взагалі не виникає проблем щодо доступу до інформації. Це вже більше залежить від рівня правосвідомості громадянина та держслужбовців. На нормативному рівні доступ забезпечено належним чином.

Андрій Гарасим: У нас телефоном в студії медіа-юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. Романе, в чому суть відносин сьогодні між поліцією і журналістами. Які основні аспекти? Якщо ми говоримо про спілкування на вулиці, що мають зрозуміти і журналісти, і патрульні?

 

Роман Головенко: Один аспект стосується прав журналіста на доступ на місця надзвичайних подій, аварій, катастроф. Взаємодія в місцях надзвичайних подій – один з найважливіших аспектів у відносинах. Журналіст має розуміти функцію поліції: забезпечити порядок, зафіксувати докази. А поліція має розуміти функції журналіста: вони збираються інформацію, це не якісь люди, що плутаються під ногами.

Іншим аспектом є те, що раніше виникало дуже багато нарікань на міліцію, що бездіє, коли б’ють журналістів, порушують їхні права. Зараз ми таких грубих порушень не фіксуємо, але рано говорити, тому що нова поліція впроваджена не так давно.

Якщо говорити про інформацію, то патрульні не є якимись носіями інформації. Якщо журналіст пише запит, то це вже паперова комунікація з посадовими особами вже середньої ланки, не з тими, хто ходить на патрулювання.

Андрій Гарасим: Як патрульна поліція має реагувати у разі перешкоджання журналістам в їх роботі?

Роман Головенко: Будь-які конфліктні ситуації треба гасити. Звичайно, патрульний може з’ясовувати статус сторін, хто є хто, але з приводу того, щоб приймати остаточне рішенні, я комусь щось дозволити, а комусь – заборонити, це може бути тільки в випадках якогось явного порушення.

Звичайно, журналіст має сам дбати, якщо він хоче, щоб когось притягнули до відповідальності, про те, щоб написати заяву про злочин, зафіксувати по можливості самому: фото, відео, контакти свідків.

Андрій Гарасим: Андрій, ви б хотіли щось додати?

Андрій Кисіль: З приводу журналістів, звичайно, в них дещо більше прав щодо доступу до інформації і це посадова особа має розуміти. Повага до журналістської діяльності має бути на належному рівні, щоб громадяни отримували достовірну та повну інформацію щодо діяльності державних органів і, в цілому, щодо ситуації в країні.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.