Слухати

Пенсійна реформа — не реформа? 7 тез від фінансиста

05 жовтня 2017 - 09:30 3449
Facebook Twitter Google+
3 жовтня ВРУ ухвалила законопроект № 6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Фінансист Тарас Козак пояснив, що змінює закон і чи дає він старт реформі

Під час засідання уряду 4 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман привітав прийняття законів, які підвищують пенсії. За його словами, для понад дев’яти мільйонів пенсіонерів це тепер стане реальністю.

Ми вирішили детальніше розібратися з фінансистом, координатором Громадянської платформи Нова країна Тарасом Козаком і з’ясувати засадничі моменти нового закону.

Страховий стаж і внески

Як нараховувалася пенсія до цього? До цього часу брався до уваги так званий трудовий стаж, який базувався на записах у трудовій книжці, де було написане наше місце роботи. Потім це все нараховувалось, враховувалось, скільки людина пропрацювала. Це було основою для нарахування пенсії, а основним документом була трудова книжка з підтвердженнями з місця роботи.

З 1 січня 2004 року Пенсійний фонд України веде електронні записи про зарплатню всіх наших громадян і внески, які з цієї зарплатні роботодавець або сам працівник сплачує.

У новій реформі для розрахунку пенсій береться тільки страховий стаж. До 2004 року страховий стаж прирівнюється до трудового, а з 2004 року в стаж зараховуються тільки ті місяці, за які були сплачені внески за громадянина. Якщо в якийсь місяць громадянин працював, отримував зарплатню, але роботодавець з якихось причин не сплатив за нього внесок, цей місяць не буде зарахований до страхового стажу громадянина.

Рекомендація: Кожному громадянину, особливо тому, якому незабаром виходити на пенсі, рекомендую сходити в найближче відділення Пенсійного фонду і поцікавитись. Там можуть сказати, скільки і за які місяці за нього сплачено, чи є «дірки». Якщо є то, їх ще можна виправити. 

Система, яка запроваджується, більш чітко враховує внески в Пенсійний фонд: хто сплачував більше внесків — той більше отримує

З 2018 року мінімально необхідний стаж зростатиме

Якщо на сьогодні було достатньо 15 років трудового стажу і досягнення віку 60 років, щоб отримати пенсію, то вже з 1 січня 2018 мінімальний стаж для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, становить 25 років (і не трудовий, а страховий).

25 років — це не максимум. Щорічно з 2018 року цей мінімально необхідний стаж зростатиме ще на рік. З 2019 року треба буде мати вже 26 років. І так до 2028 року, коли необхідно буде мати страховий стаж 35 років. Якщо ж не маєте такого стажу, в 60 років вам «не світить» вийти на пенсію. 

Перехідний період 2018-2020 і соціальна допомога

Президент на Національній раді реформ вирішив теж взяти участь у, так би мовити, пенсійній реформі і запропонував трирічний перехідний період у 2018-2020 роках. Громадяни, які матимуть 60 років, але матимуть недостатньо стажу, отримуватимуть не пенсію, а соціальну допомогу з державного бюджету. Яка, мабуть, приблизно буде з 1 січня 2018 року в розмірі, як сказав Гройсман, — 1452 гривні. Ця допомога виплачуватиметься не довше трьох років. Наприклад, якщо громадянин дотягне і матиме достатній стаж, значить буде претендувати на пенсію. Якщо ні, не матиме пенсії, а лише цю соціальну допомогу. 

Хто «програє» внаслідок реформи?

«Виграють» люди, які мають найбільший стаж і ті, які на пенсії довгий час (і яким не перераховувалася пенсія). З тих, хто вийшов на пенсію в 2017 році, майже нікому пенсія не зросте. Вона порахована згідно з коефіцієнтом 1,35, який буде зменшений наступного року. Хто програє внаслідок реформи, за чий рахунок піднімають пенсії тим пенсіонерам, які на пенсії вже давно? За рахунок тих, які виходитимуть на пенсію в наступні роки. А дехто з них не виходитиме, бо не матиме достатнього страхового стажу. Тому на них зекономлять і ці кошти віддадуть тим пенсіонерам, які вже отримують пенсію і мали право на пенсію цього року. 

Читайте також: Експерт розповів про плюси і мінуси закону про підвищення пенсій

Спецпенсії і достроковий вихід на пенсію

Окрім пенсії за віком, багато категорій працівників мали право на пенсію за вислугою років. Наприклад, вчителі, медики — люди, робота яких складна, що визначалось певними документами. Вони могли відпрацювати 35 чи 40 років і після цього отримати пенсію, навіть якщо їм ще нема 60. Цей закон скасовує всі такі дострокові виходи на пенсію. Якщо людина на 1 січня 2018 року майже має строк, за який повинна отримувати дострокову пенсію, але їй не вистачає кілька місяців чи навіть днів, вона втрачає ці привілеї і повинна чекати 60 років, щоб отримувати пенсію за віком.

Ціла низка категорій (працівники сцени, металурги, поліцейські, військовослужбовці, шахтарі) мали на достроковий вихід на пенсію, бо їх професії входили в список шкідливих професій. Законопроектом у першому читанні уряд запропонував для таких категорій населення збільшити ЄСВ на 7% і на 15%, потім ці новації були скасовані. Ніби, продовжується така модель, як була до цього. Пенсійний фонд виплачує їм дострокову пенсію, а підприємство потім повинно компенсувати ці кошти. Але ця модель не працює, для тих, хто має право виходити на дострокові пенсії, повинна бути запроваджена накопичувальна система. Поки не буде оприлюднений текст закону, на жаль, чітко сказати, що буде для таких категорій, ми не можемо. 

Це ще не реформа, а просто підвищення пенсій

Це не реформа, тому що за рік-два ми стикнемось з необхідністю ще раз реформувати цю солідарну систему, вона недореформована. Той, хто працює, утримує своїми внесками тих людей, які вже отримали право на пенсію. Накопичувальна система — це коли ми особисто накопичуємо кошти, вони залишаються живими коштами на рахунках. Якщо з нами щось трапляється, кошти успадковуються нащадками.

Реформа не враховує демографічну кризу

У МВФ була вимога провести пенсійну реформу, яка би зменшила дефіцит Пенсійного фонду. Чи зменшує ця реформа дефіцит Пенсійного фонду складно сказати. По-перше, в нас було кілька зустрічей з прем’єром, міністром. На них нам обіцяли дати документи, які показують, що реформа зменшується дефіцит, але документів ми не отримали. По-друге, ми, експерти, майже впевнені, що ця майбутня реформа не враховує демографічну кризу, з якою Україна стикнеться в найближчі роки. Значно менше людей працюватиме, сплачуватиме внески — значно більше людей виходитиме на пенсію, бо покоління, яке має сьогодні 55-60 років, значно переважає чисельно.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.