Слухати

Перші результати реформи суспільного мовлення будуть помітні із 1 вересня

22 січня 2017 - 07:58 180
Facebook Twitter Google+
Такими є найоптимістичніші прогнози Наглядової ради НСТУ, кажуть Олександр Харебін, перший заступник гендиректора НТКУ та член Наглядової ради НСТУ Вадим Міський

Вадим Міський: НСТУ ― це суспільне мовлення, офіційно зареєстроване в Україні 19 січня 2017 р.. Цьому передувала велика адвокаційна діяльність протягом всього періоду незалежності України.

Нарешті набула повноважень Наглядова рада, що буде здійснювати керівну функцію ― вибиратиме керівника НСТУ, вибиратиме незалежного аудитора і перевірятиме використання кожної державної копійчини, виділеної на суспільне мовлення, і забезпечуватиме політичне невтручання у програмну політику мовника.

Євген Павлюковський: Наскільки реєстрація ПАТ пришвидшить подальше створення НСТУ? Вона ж зараз працює тільки на папері?

Вадим Міський: Більше 7 тис. співробітників вже працюють у Національній суспільній телерадіокомпанії України. Ефір іде, штат є, але є технічні моменти, що супроводжують цей процес перетворення.

Зараз Наглядова рада повинна оголосити конкурс на посаду голови правління, він триватиме, скоріш за все, до квітня, і до травня будуть обрані за пропозицією голови правління його члени.

Анастасія Багаліка: Що буде зі структурою мовника? Всі, що працювали в НТКУ, автоматично перейшли в НСТУ?

Олександр Харебін: Поки що ми маємо тільки зміну назви. Ми так і залишилися державною компанією ― 100% належить Кабміну і, незважаючи на численні вимоги, органом керування є Держкомтелерадіо.

Тобто штат той самий, що й у НТКУ, зарплати і функціонал теж такі самі. Фактично суспільний мовник стане суспільним і від нього можна вимагати суттєвих змін тільки після того, як Наглядова рада вибере голову правління, який повинен презентувати свою концепцію майбутнього суспільного мовника, і він на 4 роки отримає карт-бланш.

Євген Павлюковський: Що буде з матеріальними активами НТКУ?

Олександр Харебін: По-перше, відчуження майна заборонено законом. Всі активи, які були в НТКУ ― це десятки тисяч метрів площі ― вже прораховано, записано і увійшло до статутного капіталу ПАТ НСТУ ― це близько 2,5 млрд грн.

А нематеріальні активи, як ми виявили, ніхто не оцінював і не ставив на баланс десятки років. Ми виявили факти, коли деякі чиновники спалювали архіви, тому що не було складів для їх зберігання.

Якою буде доля офісних приміщень, вирішуватиме керівник. Це стане зрозумілим, коли він презентує свою концепцію.

Анастасія Багаліка: Коли почнуться відчутні для глядача і слухача зміни телередіоефіру?

Вадим Міський: Думаю, не раніше обрання нового правління, тобто не раніше червня. Ми як члени Наглядової ради висуватимемо ряд вимог до цих трансформацій, у першу чергу, нові вимоги до інформаційного мовлення.

Все решта можна замовляти на аутсорсі ― ми вивчали досвід у кількох країнах. Є литовський мовник, який все, крім інформаційного мовлення, замовляє на аутсорсі, при цьому якість чудова, коштів витрачається менше, зате дотримуються високих стандартів журналістики в інформаційному мовленні.

Олександр Харєбін: Тримати у штаті 7200 людей, які виробляють той контент, що виробляють, нераціонально. Ці люди будуть скорочені, оптимізовані, і модель розвитку суспільного мовника піде по продакшну.

Ніхто зараз не знає, по якому шляху піде суспільний мовник. На це відповість людина, яку оберуть на посаду керівника правління. Він за 4 роки має довести, що здатний зробити ті зміни, які чекає суспільство.

Вадим Міський: Хотілося б, щоб новий сезон із вересня почався на новій якості. Я не впевнений, що це вдасться зробити на усіх хвилях, на яких мовить компанія, але написання концепцій і стратегій повинно відбутися ще до конкурсу.

Євген Павлюковський: Чи є ясність щодо структури контенту, який буде випускатися на суспільному мовнику?

Вадим Міський: Домінантою буде інформаційне мовлення: новини, суспільно-політичні передачі. Одним із надважливих завдань суспільного мовника є виховання нового покоління українців із зовсім іншими цінностями ― цінностями життя у вільній державі. Має бути молодіжне і дитяче мовлення, мовлення для нацменшин.

Олександр Харебін: Я ще закцентував би на просвітницькій місії, бо інформування ― це тут і зараз, а на просвітництві будуватиметься майбутня нація, для якої робиться суспільне мовлення. Ми не можемо чекати, що воно за рік чи два змінить країну, але в цьому напрямку потрібно працювати.

Анастасія Багаліка: Чи будуть проведені аудити й оцінка стану діяльності на момент обрання нового голови?

Вадим Міський: Ми дуже хотіли б, щоб новий голова вже отримав дані такого аудиту. Справа в тому, що зараз коштів на проведення аудиту немає. Є обіцянки міжнародних партнерів, що вони зможуть забезпечити проведення аудиту не тільки коштів, а й процесів: як приймаються рішення, де можна оптимізувати ланцюжок прийняття рішень, він яких видів діяльності можна відмовитися взагалі.

Перший аудит буде проведений за підсумками 2017 р.. Він дасть відповідь на те, чи ефективно витрачалися кошти до обрання менеджменту і після цього.

Анастасія Багаліка: Скільки осіб увійде до правління?

Вадим Міський: Разом із головою ― семеро. Ми ще дискутуємо щодо вимог до кандидатів. Це точно має бути якнайменше 5 років стажу керівником, наявність успішних проектів загальнонаціонального рівня, 100% поділяння місій суспільного мовлення.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.