Слухати

Під Іловайськом ми приймали по 150 поранених за день, — Всеволод Стеблюк

29 серпня 2015 - 07:21 588
Facebook Twitter Google+
Всеволод Стеблюк, доктор медичних наук, професор, який очолював медслужбу батальйону «Миротворець» під Іловайськом, розповідає про трагічні події Іловайського котла 2014 року

Рік тому під Іловайськом загинув чи пропав безвісти кожен третій боєць з тих, хто виходив з оточення, кожен другий — отримав поранення. Всеволод Стеблюк каже: «Що Україна повинна знати про Іловайськ? Що там розстріляли цвіт добровольчого руху. Це найбільш патріотичні сили, унікальні люди». Він розповідає, як вдалось майже з нуля відродити тактичну медицину та про те, що найбільшою проблемою зараз у військових шпиталях є брак середнього медичного персоналу.

vsevolod_steblyuk_0_0_0.jpg

Всеволод Стеблюк
Всеволод Стеблюк

Тетяна Трощинська: Як ви потрапили під Іловайськ?

Всеволод Стеблюк: Опинився там разом із батальйоном «Миротворець», я був начальником його медичної служби. І за два дні до моєї відпустки ми з хлопцями прибули на позиції і на День Незалежності майже урочисто увійшли в Іловайськ. Зайняли ДЕПО, де вже до нас тримався батальйон «Херсон», якщо можна назвати 20 відчайдушних і надзвичайно хоробрих хлопців батальйоном. 

Саме в іловайському ДЕПО пройшли 5 складних і трагічних днів до 29 серпня, коли, я вважаю, відбулася найбільша трагедія в історії сучасної України, коли кожен третій, хто виходив із Іловайська (добровольці, МВС, Збройні сили) назавжди залишився там. Кожен другий отримав поранення. Близько 200 хлопців не повернулися і вважаються зниклими безвісти, але вони залишаються живи для нас та їхніх батьків. 

Завтра в річницю Іловайської трагедії спільнота «Іловайське братство», яке утворилося з учасників цих подій, вдів та матерів, проводить скорботний мітинг-панахиду на Михайлівській площі о 14 годині і я запрошую всіх, для кого ці події щось значать.

Тетяна Трощинська: Коли ви були там, то для вас було очевидно, що це вже російські регулярні війська?

Всеволод Стеблюк: Це було очевидно ще тоді, коли ми приїхали в піонерський табір «Авангард». Я чудово пам’ятаю той момент, коли ми з комбатом Андрієм Тетеруком про щось говорили і тоді прибігли два співробітники СБУ в бронежилетах, які повідомили, що є достовірна інформація, що зайшло близько 11 одиниць техніки і спитали у нас безпечну дорогу на «велику землю». Я це дуже добре пам’ятаю. Я тоді ще запитав комбата, що ми ж ми будемо робити, а той сказав, що помиратимемо героями. Фактично так і вийшло.

Тетяна Трощинська: Яка зараз найбільша проблема у військових госпіталях. Я розумію, що їх може бути декілька, але якщо за пріоритетами.

Всеволод Стеблюк: Це нестача молодшого та середнього персоналу.

Тетяна Трощинська: А чому так?

Всеволод Стеблюк: Тому що це була більшість мобілізованих. На сьогодні ми маємо відсутніх мобілізованого резерву по водіям, по санітарам. Медичні сестри та середній медичний персонал — це в більшості жінки і вони можуть мобілізуватися, а можуть і не мобілізуватися. Та до третьої хвилі мобілізації було багато жінок, які прийшли і підписали контракти.

Тиждень тому ми об’їхали всі медичні заклади в зоні АТО, побували в гарячих точках і дуже приємно, що в кожному мобільному госпіталі після мобілізації знайшлися медсетри, які підписали контракти на подальшу службу. 

Фото: Роман Ніколаєв

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.