Слухати

Підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн є популізмом влади — економіст

05 грудня 2017 - 08:30 291
Facebook Twitter Google+
На думку економіста Андрія Длігача, зараз український бізнес не може дозволити собі сплачувати більше податків

andriy_dligach.jpg

Андрій Длігач // Громадське радіо
Андрій Длігач
Громадське радіо
Україна цього року виплатила Міжнародному валютному Фонду більше, ніж отримала. Водночас у жовтні 2017 року в порівнянні з вереснем зменшилася реальна заробітна плата українців. Про економічні реалії в країні говоримо з економістом Андрієм Длігачем.

Євген Павлюковський: Приблизно 1,3 мільярди доларів Україна виплатила МВФ і приблизно 1 мільярд отримала допомоги. Чому така від’ємна статистика у відносинах з нашим головним кредитором?

Андрій Длігач: Власне кажучи, вона позитивна для України, в 2014 році розпочалася ця програма, спочатку як програма Stand-by, після цього вона була дещо трансформована, бо Україна потребувала більшої кількості грошей на більш довгий період. Ця програма взагалі на 17,5 мільярдів. Ми більшу частину отримали. Проте ми маємо розраховуватись по кредиту, сплачувати відсотки МВФ. Просто так сталося, що в цьому році, восени, ми не отримали черговий транш, який мали отримати, тому і від’ємна картина. Проте наступного року в стосунках з МВФ трохи покращитися ситуація…

Євген Павлюковський: За рахунок чого? Я так розумію, чи не отримали черговий транш, бо не виконали низку вимог.

Андрій Длігач: Так, ми не отримали цих грошей, бо фактично з тих умов МВФ не створили антикорупційний суд… Земельна реформа знята з порядку денного МВФ. Бюджет на наступний рік, так виглядає, поки збалансований. Той дефіцит бюджету, який є, можливо компенсувати. Я не бачу страшної ситуації саме з бюджетом, цінами на газ. Страшною ситуація ставатиме в 2019 році, коли ми матимемо виплачувати основні борги. Взагалі в наступні роки ми маємо сплатити майже 40 мільярдів доларів. Тому ці чинні цифри в дефіциті мінус 300 мільйонів доларів – це мізер.

Євген Павлюковський: Про 2019 рік якраз і говорять як про досить складний для української економіки. Окремі економісти прогнозують, що може бути або технічний, або такий справжній дефолт. Наскільки вірогідною ця ситуація є?

Андрій Длігач: Головною причиною, чому ми маємо переживати, є популізм, підготовка до виборів 2019 року. Те, що ми бачимо з сьогоднішніх заяв Президента про підвищення мінімальної зарплатні, це, звичайно, популістичний крок, який може подовжити ту галопуючу інфляцію, яку ми маємо наприкінці цього року.

Євген Павлюковський: Те ж саме говорили і про 3200.

Андрій Длігач: І маємо результат., що обілення зарплатні не відчутно, є збільшення надходжень до державного бюджету, проте і інфляція… Інфляцію ми матимемо на кінець року близько 13%. Збільшення доходів статистично намальованих більше 30%, а реально це 15-17%. Тому зовсім не все так добре. На 9% начебто зростає роздрібна торгівля, проте, це знову таки, питання інфляції.

Звичайно, українці потрошку починають жити краще, але великою мірою за рахунок того, що виїжджають за кордон. За нашим підрахунками цього року така міграція склала ще додаткових 500 000 робітників. І виїжджає вже не один робітник, а виїжджають сім’ями, і тому надходжень в Україну таких грошей ми матимемо все менше і менше. Також ми маємо негативну сумну тенденцію по іноземних інвестиціях. Хоча минулого року більшість інвестицій це була рекапіталізація банків. Проте навіть якщо просто дивитися на цифри - 1 мільярд доларів інвестицій в країну це ніщо.

 

Любомир Ференс: Сьогодні вийшла новина, що НБУ оголосив аукціон з продажу близько 1000 мільйонів доларів США. Деякий час не виходив на аукціон НБУ, а нещодавно вийшов 30 листопада, дуже невеликий проміжок часу пройшов. Що це означає? НБУ викидує на ринок валюту, щоб курс гривні не плив?

 

Андрій Длігач: Абсолютно. Нацбанк скуповував долари – тепер зворотній процес, бо дійсно ви бачили останні тижні, що курс гривні починає падати. Відповідно, Нацбанк стримує цей процес. Падіння цілком відповідає тим інфляційним процесам, які ми отримали на кінець року.

Це цілком ринковий інструмент. Національний банк дотримується того, що обіцяв, і курс регулюється лише ринковими інструментами. Більше того, Національний банк цього року намагався проводити так звану політику інфляційного таргетування, однак не всім може керувати НБУ, за відсутності реальних системних реформ в економіці, звичайно, це зростання двохвідсоткове, не могло не привести до інфляції.

Що мав би зараз говорити Президент? Президент обіцяв, що в Україні буде проведену податкову реформу, лібералізовану, ключовим там фактором є перехід до податку на виведений капітал замість податку на прибуток. В п’ятницю президент оголосив своє лідерство в цьому напрямку, і ми чекаємо, що це буде реальними кроками. Проте сьогодні ми вже чуємо в іншій аудиторії, не бізнесовій, обіцянки Президента про підвищення мінімальної зарплатні. Абсолютно зрозуміло, що це підштовхуватиме інфляцію і не вирішуватиме ключових системних проблем в українській економіці. Ключове, чим ми маємо опікуватися – це відновлення системи справедливості (захист прав власників), податкова реформа, реформа на митниці, і врешті-решт ми отримаємо більш лібералізовану економіку, що буде привабливою для внутрішнього і іноземного інвестора. Інакше ми матимемо чергову бульбашку на ринку нерухомості і ринку автівок.

Любомир Ференс: Що ви маєте на увазі?

Андрій Длігач: Зараз ми прямуємо до перегрітості ринків, зростають ринки нерухомості (Одеса, Харків, Київ) та автівок. Проте, це не інвестиції в реальний сектор, в бізнес, в активи, що б давали гроші. Є, щоправда, в аграрному секторі зростання, більше 20% порівняно з минулим роком. Проте, в будь-якому разі, це не відновлення економіки. Бо в нас зараз від’ємний показник по промисловому розвитку, промисловість в нас падає.

Любомир Ференс: Коли піднімають мінімальну заробітну плату до 4100, як розраховують ці показники, до чого вони корелюються?

Підвищення мінімалки підштовхуватиме інфляцію і не вирішуватиме системних проблем в економіці

Андрій Длігач: По-перше, ці показники вже були проанонсовані в бюджетній резолюції. Міністерство фінансів провело дуже якісну роботу навесні, пропонуючи вже неоднорічне, а трирічне бюджетне планування, і там були закладені показники мінімальних зарплат: 32002017 рік, 3700 — 2018, 4100 — 2019, 4400 – в 2020 році.

Євген Павлюковський: Тобто Президент вирішив перестрибнути?

Андрій Длігач: Так, чому вирішив – абсолютно зрозуміло. Це те, що зветься, перейняти ініціативу. Минулого року її взяв прем’єр-міністр Гройсман, а цього року президент. Хоча, розрахунків, які б доводили неінфляційний характер, можливість такого зростання, їх немає. Економіка насправді не зростає, немає можливості для цього. Звідки береться більша кількість податків? Начебто зі збільшення цієї податкової бази 3200 в минулому році. Проте, якщо подивитися на реальне зростання економіки в 2%, ми розуміємо, що не може дозволити собі бізнес сплачувати більше податків.

Євген Павлюковський: Чому президент не назвав показник станом на 2018 рік, запланований?

Андрій Длігач: Це вже популізм. Гра на випередження. Проте, маю вам сказати, що в нас ті показники зростання, які є, це показники навіть не зростання, а показники, які свідчать про те, що бізнес, не отримуючи ніяких позитивних сигналів від держави, не в силах чекати, починає поступово інвестувати, чи відновлювати свою активність. Це зовсім не результат діяльності уряду. Це скоріше необхідність для бізнесу виживати.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.