Почав працювати урядовий сайт про тарифи і субсидії

02 вересня 2016 - 23:02 591
Facebook Twitter Google+
Віталій Музиченко, Директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики України про сайт, запущений Кабміном, на якому зібрана важлива інформація про тарифи і субсидії

Віталій Музиченко розповідає про новий сайт: «Це один з елементів інформаційної політики, щоб суспільство розуміло і отримувало інформацію комплексно. Щоб мали уявлення, чому та як підвищуються тарифи; як можна захиститися від тарифів, якщо нема куди дітися і сім’я не може сплачувати компослуги, залежно від доходів, які отримує».  

Василь Шандро: Про що можна дізнатися на сайті?

Віталій Музиченко: Перш за все, про тарифи: що це, навіщо, які причини підняття. Другий аспект — інформація про субсидії. Раніше було багато інформації, але єдиного комплексного рішення не було.

muzychenko.jpg

Віталій Музиченко // Громадське Радіо
Віталій Музиченко
Громадське Радіо

Василь Шандро: Якщо людина не має доступу до Інтернету, чи є місця, де теж можна отримати таку інформацію?

Віталій Музиченко: Тут я розбивав би на складові. Громадяни, що не мають доступу до Інтернету, — це, переважно, сільська місцевість або локальний рівень. Тут кожен орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідає за свій шматочок. Потрібно зосереджуватись на тому, що цікавить громадян.

Якщо цікавлять питання житлових субсидій, це органи соціального захисту населення, сільські чи селищні ради, депутати, які мають можливість надати інформацію. Також у нас є практика залучення до цієї роботи Укрпошти. Поштарі і сільська влада – засоби комунікації, які є в кожному селі.

Якщо говоримо про більш політичні і більш економічні речі: тарифи, з чого вони складаються, які політичні наслідки прийняття тарифів, тут треба ставити питання органам, які реформують, розробляють і т.д.

Василь Шандро: Напевно, з впровадженням такого сайту більшість скарг буде редакторам сайту: чи є там скринька, телефони, куди можна подати скаргу?

Віталій Музиченко: Там є вся інформація про те, де можна дізнатися більше інформації. Сайт також інформаційно обмежений. Людей можуть цікавити інші аспекти. Тому є «гаряча лінія», яка діє в Кабміні, оператори спрямовують людей в орган, який безпосередньо відповідає за ці аспекти.

Тетяна Трощинська: На сайті є гасло про те, що субсидії сприяють економії. Але ж розуміємо, що сприяють економії не стільки субсидії, скільки інші чинники.

Віталій Музиченко: Питання економії енергетичних ресурсів комплексне. Давайте дамо відповідь: а якщо ці послуги коштують надзвичайно мало? Їх хтось дотує, ми про це не знаємо. Є у нас стимул виключити світло при виході з кімнати чи закрутити кран? Жодного стимулу.

Тому ми говоримо, що першим і вагомим стимулом економії є тариф і необхідність задуматися: скільки я за це заплачу. Другий аспект – навіть за таких умов багато громадян не можуть в силу різних обставин оплатити такі тарифи. Тут ми говоримо, що система житлових субсидій дає можливість таким громадянам оплатити компослуги залежно від їх статків, але також вона передбачає певні елементи, які і цю категорію населення спонукають до економного використання ресурсів.

Тетяна Трощинська: Чи субсидовані громадяни мотивовані економити?

Віталій Музиченко: Ми можемо сказати, що субсидія надається не на весь обсяг використаних енергетичних ресурсів, а надається на встановлені соціальні нормативи. Якщо передбачено, що субсидування надається на 90 кіловат електроенергії на місяць, то решту, що сім’я спожила надлишково, вона сплачує самостійно.

Навіть тут ми передбачили, щоб сім’я використовувала менше встановленої норми, де це можливо. Так ми передбачили, що зекономлені суми субсидії залишаються на рахунку споживача. Він має можливість використати їх у наступні періоди, коли прийдуть більші морози. Ми даємо можливість громадянам регулювати умови, але економити енергетичні ресурси.

Василь Шандро: Загалом на програму субсидування було багато нарікань. Чи можете підбити якісь підсумки за минулий рік?

Віталій Музиченко: На жаль, ідеальних програм не існує. Але коли ми аналізуємо минулий опалювальний період, можемо чітко сказати, що 5,5 мільйонів домогосподарств, які звернулися за допомогою до держави, показали свої доходи, держава перевірила та побачила, що вони реально не можуть сплачувати встановлені тарифи, і вони отримали державну підтримку.

Василь Шандро: Як це вплинуло на бюджет? Чи не було б дешевше всім платити за трохи нижчими тарифами?

Віталій Музиченко: Можна порівняти, що ми мали два роки тому і те, що маємо зараз. Кожен громадянин України незалежно від статків та майнового стану отримував преференцію від держави за рахунок низьких тарифів. По суті, держбюджет рівномірно розпорошувався сотнями мільярдів гривень, щоб утримувати низькі тарифи. Із суспільної точки зору це абсолютно невірно. Преференції надаються всім, незалежно ні від чого.

Коли говоримо про програму житлових субсидій, вона має більш адресний характер. Вона дозволяє встановити такі преференції залежно від доходів, які отримує громадянин.

Якщо проаналізувати 2016, що ми витратимо близько 40 мільярдів гривень на субсидії, дотування сектору житлово-комунального господарства і енергопостачання було би у кілька разів більше.

Тетяна Трощинська: Чи буває економія за субсидіями?

Віталій Музиченко: Залежно від чисельності сім’ї, встановлюється соціальний норматив. На приготування їжі на одну особу: 4 чи 4.1 кубічних метра, на дві особи — 8. І ми переходимо до того, що потрібні засоби обліку. Без них ми не можемо сказати, хто і скільки енергоресурсів спожив.

Якщо говоримо про електропостачання, ситуація була врегульована досить давно. Ми знаємо, що кожен споживач майже на 100% використовував електроенергію по обладнаних лічильниках. Так само має бути і в інших галузях, так сім’я матиме стимул економити.

Тетяна Трощинська: На сайті є калькуляція: можна ввести дані квартири і т.д. і приблизно вирахувати, скільки вам доведеться платити і чи маєте ви право претендувати на субсидію. Це правдиві цифри, у які можна вірити?

Віталій Музиченко: В принципі, калькулятор для призначення субсидій у більш спрощеному варіанті у нас діє півтора чи два роки. Той калькулятор був дещо спрощений. Зараз говоримо, що для споживачів, які мають більше інформації, можна заповнити дані та отримати повний розрахунок субсидії, який буде на 90% відповідати тому, що можна отримати.

Василь Шандро: Людина може офіційно не працювати, але мати дорогий автомобіль і т.д. Чи є механізм, як урегулювати це?

Віталій Музиченко: Є об’єктивний і суб’єктивний фактори. Об’єктивний те, що людина могла п’ять років тому отримувати пристойну зарплату, побудувати будинок і т.д., але сталося так, що протягом двох років у неї нема роботи, вона перебуває на обліку у центрі зайнятості та отримує допомогу чи ніде не працює. Факт наявності майна не говорить, що людина може оплатити. Звісно, якщо напередодні сім’я здійснила одноразову покупку більш, ніж на 50 000 гривень, тут можемо зробити певні зауваження, що у такому разі ці люди не мають права на державну допомогу.

Що стосується врахування доходного цензу, створена система стимулів показувати реальні доходи. Якщо особа працездатного віку говорить, що вона не має доходів, а ми розуміємо, що на щось вона живе, за замовчанням їй враховуються два прожиткові мінімуми і це ввійде в розрахунок субсидії. Якщо особа перебуває на обліку в центрі зайнятості 5-7 років, ми розуміємо, що вона вживає хоч якісь кроки до працевлаштування, їй береться один прожитковий мінімум. Якщо вона на обліку і перебуває в активному пошуку роботи, лиш втратила роботу, для неї ми беремо реальні доходи.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.