Слухати

Понад 20% мешканців окупованого Донбасу відверто проти бойовиків, — Маломуж

03 вересня 2016 - 18:25 1548
Facebook Twitter Google+
Потужне нарощування російських військ на Донбасі, настрої населення на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, розпродування військового майна при Януковичі. Коментує Микола Маломуж

«Бачимо, що 22-25% населення Донецької та Луганської області відверто проти, готові до активних дій, не говорячи про тих, які пасивні і невиявлені» — говорить про наростання протестних настроїв на тимчасово непідконтрольних Україні територіях колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж.

Тетяна Трощинська: Почнемо з інтерв’ю начальника генштабу ЗСУ Віктора Муженка в «The Times», у якому йдеться про потужне нарощування російських військ на Донбасі. Прокоментуйте це.

Микола Маломуж: Це надзвичайно важлива подія. Довгий час ми не мали такого потужного нарощування. Особливо, на території Донецької та Луганської областей. Але говоримо про реальні факти та передумови, до чого готуємося.

Зрозуміло, що Росія приймає нову стратегію залякування. Розпочинаючи від подій в Криму (фактично, це була підготовлена спецоперація для стратегічного тиску на Україну), проведення операції по нарощування військових сил в Криму, Донецькій та Луганській областях.

Зараз надзвичайно важливо, щоб ми виявили причини. Ми вбачаємо, що Росія вибудовує нову стратегію. З одного боку, потужне нарощення зусиль, щоб в перспективі змусити Україну піти на Мінські переговори, але ці території були контрольовані бойовиками, російськими спецслужбами. Але вся цивільна територія на лінії розмежування контролювалася військовими. Це те, що було в Криму, коли проводився референдум.

Вони готуються, що після «двадцятки» Путін, провівши переговори з Меркель, Олландом, буде змушувати до виконання Мінських угод, але за своїм сценарієм. Хоче, щоб ми визнали бойовиків, а також провести вибори визначених кандидатів, які є в пакеті.

269 525 866.jpg

Микола Маломуж // Громадське радіо
Микола Маломуж
Громадське радіо

Тетяна Трощинська: Українська сторона знає, що готуються кандидати?

Микола Маломуж: Розвідка знає про це. Але впевненості, що там буде контрольовано, нема. Тому третій армійський корпус буде працювати на цивільній території на лінії розмежування. Друга складова: ми передбачаємо, що позиції і на території «ЛНР», «ДНР», Росії, а особливо бойовиків послаблені  — і йде потужний формат підкріплення позицій. Особливо, де бойовики здадуть позиції (а така тенденція намічається). Третя складова — демонстрація розгортання широкомасштабних військових операцій.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити, що на нині непідконтрольних Україні територіях можуть вибудовуватися цілі системи влади, ієрархія, побудована на представниках цього ж третього армійського корпусу або професійних російських військових.

Микола Маломуж: Більше готується агентура. Яка, як вони передбачають, буде займати посади мерів, депутатів місцевого рівня. Але ми говоримо, що в адміністрації Захарченка, Плотницького, у всіх силових, цивільних структурах, бізнесі цих утворень є представники спецслужб РФ, які контролюють їх дії.

Це і управлінські дії, дії на фронті, чи вони правильно проводять контроль політичної ситуації, правильно «відбудовується» бізнес (йде на РФ). А найголовніше: як формуються передумови до нових виборів. Чи будуть правильні кандидати.

Самі військові, якщо вони громадяни України, безпосередньо приймати участі не будуть, бо, наче, формально нема підстав. Але вони будуть гарантом правильного голосування. Коли є військові, тисячі в кожному місті чи селі, люди перелякані, ніхто не буде сміти виступати. Це гарант контролю цих територій. Чому і цей контингент, який нарощується, буде розміщуватися не в зоні бойових дій, а в зоні мирного життя. Це ще один фактор внутрішнього контролю ситуації і недопущення масових акцій протесту. А ми вже бачимо, що 22-25% населення Донецької та Луганської області відверто проти, готові до активних дій, не говорячи про тих, які пасивні і невиявлені.

Тетяна Трощинська: Це можна називати протестними настроями?

Микола Маломуж: Це зріють настрої, які можуть міняти ситуацію. Як правило, ситуацію вирішують 10-15%. У цій складній темі, коли діють поліцейські режими, робити це складно. Але вони вже ослаблені. А йде підсилення нових контингентів.

Василь Шандро: Протестні настрої не означає, що це проукраїнські настрої?

Микола Маломуж: В першу чергу, все проходить на соціально-економічній основі. Це те, що може бути і легально, бойовики не можуть звинуватити у проукраїнських напрямках. Але це передумови змін, які ставлять питання про зміщення цієї влади. Більшість людей, що живуть на тих територіях хочуть миру, відновлення стану, який був, повернення до нормального життя.

Василь Шандро: А це повернення можливе?

Микола Маломуж: Можливе. Але не в сьогоднішніх умовах. Росія та бойовики мають контроль. Але при комплексних заходах, які поряд з Мінським формат пов’язані з виходом на більш потужний формат, який пропонувався нашому президенту і за участю «сімки» та «двадцятки», цей формат — вирішення проблем і світової конфронтації, дорожньої карти Україні під новим потужнім форматом. Тоді це можливо.

Василь Шандро: Наскільки світ зараз говорить про можливість відкритої війни?

Микола Маломуж: Так сталося, що я поїхав на Форум лідерів країн світу. Останнє зібрання було в Лондоні в день брекзіту. Обговорювали ситуацію по всім актуальним проблемам світу. Я ледве настояв, щоб розглядали питання України. Ми дійшли, що світ зараз стоїть на межі великих проблем контраверсійних сценаріїв. Тому є передумови загрозам країн світу.

На лондонській зустрічі країни світу відчули, що треба підходити до вирішення проблем комплексно. Не ігнорувати Україну, а вирішувати це питання.

Василь Шандро: Коли стане питання руба, чи може бути так, що  в Росії є добрі друзі, потужні країні, можливо світ розділиться?

Микола Маломуж: Є багато протиріч: США-Китай, Китай-Індія, але ми відчули, що є проблеми, які хвилюють і Китай, і Індію, і Бразилію, і США, і Європу, але актуальні і критичні і для РФ. На зібранні був прем’єр Китаю, Індії, вони сприйняли цю велику ідею: хай Мінськ, як стримуючий формат буде. Але треба виходити на новий формат. Бо деякі лідер говорили: ви ж підтримуєте Міський формат. Ми його підтримуємо. Але поки нема потужних гравців світу, які впливають на економічний світовий процес, безпековий, фінансовий. Треба задіяти всіх гравців. Кожен буде зацікавлений у своїй частинці, але в сукупності це виведе на потужний процес: і формування нового світового порядку, стабілізація кордонів, недопущення війни. Всі питання мають стати на порядок денний, але гаряча точка знаходиться в Україні.

Тетяна Трощинська: Сьогодні генпрокурор Юрій Луценко заявив, що за 10 років екс-керівництво ЗСУ продало приблизно на 2 мільярди військового майна. Військова прокуратура розслідує кримінальну справу в рамках справи проти Януковича, пов’язану з несанкціонованим розпродажем військового майна. Чи справді при Вікторі Януковичі це відбувалося найбільше, і як можна було запобігати цьому?

Микола Маломуж: Ми говорили і писали Кравчуку, Кучмі: і ядерна зброя, і наша армія, нове переозброєння. Це проходило на очах. Ми були проти віддачі ядерної зброї без альтернатив створення потужної армії, без гарантій передбачених сценаріїв, а при порушенні гарантій — поновлення ядерного статусу.

При кожному керівнику держави проходила велика передача або продаж великих контингентів озброєння та техніки. Не було виключення. Основний куратор процесу – перша особа держави в усі періоди. Альтернатива я вимагав так: раз ми йдемо на продаж старої техніки та зброї, кошти використовуємо на нове озброєння: танки, ракетні та авіаційні комплекси, протитанкові ракети. А ці кошти були резервом президента, вони, як правило «розбазарювалися».

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.