Слухати

Послуги для людей з інвалідністю мають сприяти їх самостійності, — Б.Мойса

09 лютого 2016 - 07:45
Facebook Twitter Google+
Важливими є також повага до гідності, прав людини
Послуги для людей з інвалідністю мають сприяти їх самостійності, — Б.Мойса / Програми на Громадському радіо

Богдан Мойса, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини, розповідає про реформування сфери соціального захисту соціально вразливих груп населення, про небхідність імплементації положень Європейської соціальної хартії, а також про відмінність проекту нової редакції Закону про соціальну допомогу від старої версії цього закону. Ведучі: Лариса Денисенко та Андрій Гарасим

moysa.jpg

Богдан Мойса / «Громадське радіо»
Богдан Мойса
«Громадське радіо»

Лариса Денисенко: Наскільки виконується один з основних документів в соціальній сфері Європейська соціальна хартія?

Богдан Мойса: Європейська соціальна хартія говорить про певну зміну у підходах формування соціальних стандартів, чи мова йде щодо прожиткового мінімуму, чи про інші допомоги. І тут, нажаль, уряд ще не відповідає тим критеріям, які перед нами ставить хартія.

Лариса Денисенко: А що ми маємо змінити у законодавстві, аби підпадати під ці критерії?

Богдан Мойса: Наприклад, ситуація пов’язана з людьми з інвалідністю. Є три ключові речі – послуги, що їм надаються мають бути спрямовані на інтеграцію, самостійність та автономність таких людей. З боку ж держави ми сьогодні маємо опіку, пріоритетність соціального забезпечення над забезпеченням прав. Хоча ми і декларуємо забезпеченість прав, але дуже повільно рухаємося у цьому напрямку. Міжнародні договори нам говорять про необхідність зайнятості людей з інвалідністю на вільному ринку праці, проте декларуючи подібну політику ми не далеко просунулися у цьому напрямку.

Уряд часто декларує, про недостатність ресурсів. Але є й інші речі. Зокрема, дотримання прав людини у місцях несвободи, інтернатних закладах. Часто порушення прав людей, які там перебувають, не пов’язано з недостатністю ресурсів, але пов’язано з ставленням персоналу, якимось іншими факторами. Тому дуже доречно говорити про зміну підходів.

Лариса Денисенко: Як реформа охорони здоров’я, децентралізація вплинуть на соціальну сферу?

Богдан Мойса: Якщо ми говоримо про охорону здоров’я, то тут є актуальним збільшення амбулаторного лікування над стаціонарним, питання надання екстреної допомоги, тощо. І якщо все це підв’язати до децентралізації, то, можливо, це дасть поштовх реформам, тому що наблизивши ці послуги до рівня громади, надавши громаді можливість контролювати, оцінювати, можливо і отримаємо певні перспективи для змін. Але і в цьому напрямку ми не можемо говорити про те, що Україна в достатній мірі відповідає хартії.

Андрій Гарасим: Чим нова редакція Закону про соціальні послуги суттєво відрізняється від нині діючої версії цього закону?

Богдан Мойса: Для нас є важливим те, що проходить через весь цей законопроект – це повага до гідності, до прав людини. І пов’язана з цим можливість вибору соціальних послуг. Даний законопроект також покращує управління соціальними послугами. Ним передбачено проведення реформи децентралізації. Хоча я поки не готовий ще говорити, як працюватиме ця система. Даний законопроект також має дещо поліпшити ситуацію і з соціальним замовленням, коли надавачами соціальних послуг зможуть виступати недержавні організації, буде також працювати механізм компенсації витрат за надання соціальних послуг.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.